Іранські християни, які шукають притулку в Туреччині, змушені жити у виснажливій реальності. Це свідчення Імана Газнавіана Хагігі, іранського християнина, який попросив притулку в Туреччині в 2013 році у віці 27 років і залишається там сьогодні.
Джерело: persecution.org
У розмові з Article 18 він пояснив, що протягом останнього майже десятиліття, яке він провів у Туреччині, він постійно відчував розчарування через відсутність можливостей, доступних для нього в країні. Біженці в Туреччині не мають права працювати, але водночас не отримують практично ніякої допомоги від уряду. Це ставить біженців у дуже нестабільні та вразливі умови. Багатьох з них експлуатують «неформальні» роботодавці, які користуються відсутністю у них правового статусу.
Іман пояснив: Турецький уряд дає вам ID-картку, але це лише аркуш паперу, і ви навіть соромитеся його комусь показувати. Ви не можете навіть орендувати квартиру, ви не можете нічого зробити – ні банківського рахунку, нічого. За оцінками Імана, є 500-600 іранських християн, таких як він, які повинні мати справу з цими непереборними перешкодами. Дехто, на жаль, втратив надію настільки, що вдався до самогубства.
У міру того, як важке становище іранських християнських біженців у Туреччині продовжує затягуватися, громадські настрої в країні зростають проти біженців. Турецький уряд навряд чи покращить підтримку цієї невеликої групи, тому такі біженці, як Іман, сподіваються, що допомога може надійти з іншого джерела.
Багато хто витратив роки, чекаючи дозволу на переїзд в іншу країну, наприклад Канаду. Сам Іман перебуває на завершальній стадії великого процесу, необхідного для забезпечення переселення з Туреччини до Канади. Але Іман також сподівається, що інший орган, глобальна християнська церква, може визнати тяжке становище іранських християнських біженців і вжити заходів, щоб допомогти.
Він благав: «Це не важка задача для всіх християн [у світі]. Нам просто потрібно 500 сімей, готових допомогти 500 людям. І все. Інші країни, такі як Канада та США, і християнські організації, що представляють світову церкву, справді мають силу допомогти цим християнам. Наразі все, що такі біженці, як Іман, можуть робити, це чекати».
