Instagram і TikTok провокують серйозні психічні розлади: вчені б’ють на сполох
Нове дослідження, опубліковане в журналі BMC Psychiatry, виявило загрозливий зв’язок між надмірним використанням соцмереж — зокрема Instagram і TikTok — та розвитком серйозних психічних розладів, включаючи анорексію, нарцисизм і дисморфію тіла.
Джерело: BMC Psychiatry
Науковці з Університету Саймона Фрейзера (Канада) провели масштабний аналіз понад 2,5 тисяч наукових публікацій і з’ясували: соціальні платформи створюють сприятливі умови для виникнення та поглиблення делюзій — патологічних переконань, які не відповідають дійсності. Серед них:
Нарцисичний розлад особистості — переконаність у власній винятковості;
Еротоманія — ілюзія, що відома особа закохана в людину;
Дисморфічний розлад тіла — надмірна зосередженість на неіснуючих фізичних недоліках;
Анорексія — хибне уявлення про розміри власного тіла.
Професор еволюційної психології Бернард Креспі пояснив: соцмережі, створюючи віртуальні “дзеркала”, дозволяють людям створювати спотворене уявлення про себе, яке не стикається з реальністю. “У поєднанні з соціальною ізоляцією це може призводити до глибоких психічних порушень”, — каже він.
Небезпека без перевірки реальності
На відміну від реальних стосунків, де соціальні рамки дозволяють швидко коригувати надмірно завищені чи хибні переконання, віртуальний світ соцмереж майже не має таких запобіжників. Багато людей, особливо підлітки, занурюються в онлайн-середовище, де візуальна самопрезентація, фільтри, лайки та коментарі створюють хибне враження про власну цінність і зовнішність.
Автори дослідження стверджують: хоча самі соціальні мережі не є джерелом проблем, вони посилюють вже наявні ризики. “Платформи, що підтримують візуальне самовираження, дають змогу підтримувати омани без критичної оцінки”, — зауважує співавторка дослідження Ненсі Янг.
Можливі рішення
Вчені рекомендують людям із симптомами делюзій обмежити час, проведений у соцмережах. Також вони закликають до розробки нових підходів до дизайну онлайн-платформ, які б імітували особисту взаємодію і сприяли більш здоровій самооцінці. Зокрема, йдеться про впровадження функцій глибшого візуального контакту, реалістичних аватарів і 3D-інтеракцій.
Науковці наполягають: подальші дослідження критично важливі, щоб визначити, які саме аспекти соцмереж найбільше впливають на розвиток омани, і як зробити віртуальне спілкування більш “земним” і безпечним для психіки.
Соціальні мережі стали могутнім інструментом впливу, який здатен як об’єднувати людей, так і провокувати серйозні психічні відхилення. У час, коли онлайн-реальність витісняє реальне життя, необхідно переосмислити межі та правила користування цифровими платформами — особливо для молоді.
Читайте також:
