Домашня » Актуальне » Яких змін потребує сфера усиновлення в Україні?

Яких змін потребує сфера усиновлення в Україні?

1
Поширень
Pinterest WhatsApp

Усиновлення — одна з кращих форм виховання, яка вже давно існує в Україні й дуже позитивно сприймається суспільством. Тільки при усиновленні дитина втрачає статус сироти або позбавленої батьківського піклування і набуває статусу сина чи доньки. Кількість людей, які хочуть усиновити дитину, щороку зростає. Починаючи з 2000 року українці усиновили 33 715 дітей. Частина з них вже виросли й стали самостійними: навчаються, працюють, створюють власні сім’ї. А частина (20 319 дітей) – ще не досягли повноліття і продовжують перебувати під наглядом держави.

Але, окрім певних здобутків, ми маємо також і серйозні виклики. І ці виклики потребують реагування. Напередодні Дня усиновлення ділюся своїм баченням змін, які необхідно впровадити вже сьогодні.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ УСИНОВЛЮВАЧІВ

Я можу розповісти багато успішних та неуспішних історій за роки своєї роботи. Були часи, коли я запровадив вперше навчання усиновлювачів в м. Києві. Але далеко не всі підтримали цю ініціативу. Я пам’ятаю сім’ю, яка відмовилась пройти це навчання і 2-х дітей, яких вони все ж усиновили. А потім ці діти через 3 місяці були повернуті назад. І мені навіть не хочеться описувати який жах, розпач і нерозуміння відчуває дитина, яку «взяли» і «повернули». Цю травму вона пронесе через все життя. Минулого року в Україні таких дітей було 21. Багато це чи мало? Коли ви думаєте про числа, які рахують дитячі долі, намагайтеся подумати про одну дитину, яка так постраждала, і чи багато це для неї особисто? А бувало, після зустрічі батьків із дитиною, вона зразу впадала в серце і повністю змінювала їхнє життя. Створювалась любляча сім`я, де дитина росте щасливою. Усиновлення, як і народження, не проходить легко. Це період роздумів, переживань, страхів, сумнівів. Це нелегко для дитини, це нелегко і для батьків. Відсутність навчання усиновлювачів призводить до нерозуміння багатьох важливих речей в процесі усиновлення, формування стосунків з дитиною та її адаптації у новій сім’ї!

СУПРОВІД ТА ПІДТРИМКА СІМЕЙ

Період адаптації дитини в новій родині зовсім непростий. Часом він болючій і тривожний. І розгублені та втомлені батьки, які не знають, що робити, не можуть отримати кваліфікованої допомоги. І саме в цей період батьки потребують професійної підтримки психолога, соціального працівника, педагога. Проте сьогодні супроводу сімей немає. Відвідування сім’ї усиновленої дитини спершу раз у рік, а потім раз у три роки, так визначено законодавством, відбувається формально і таємниця усиновлення не дає можливості переконатися, що дитина почувається в безпеці та про неї належним чином піклуються! А батьки, які потребують фінансової підтримки на лікування та розв’язання інших проблем могли б її вчасно отримати.

СКАСУВАННЯ ТАЄМНИЦІ УСИНОВЛЕННЯ

Минулого року було усиновлено 1 730 дітей. Та чи можемо ми радіти за усіх цих дітей? На жаль, ми не знаємо. Таємниця усиновлення не дає можливості зрозуміти це. Таємниця також перешкоджає надати необхідну підтримку сім`ї. Багато і самих сімей стали заручниками такої ситуації, коли бояться звернутися до фахівця. Або дитина, згодом дізнавшись правду, отримує травму, що призводить до погіршення стосунків! І батьки приховують правду від дитини все життя. Я знаю багато прикладів успішних сімей, які цього не приховують і не мають жодних проблем. Тому що під час навчання вони отримали навички, яким чином і в якому віці розповісти дитині правду. І досвід інших країн показує, що такі діти все життя вдячні, що вони не опинилися в інтернаті, а виховувалися на рівні з кревними дітьми.

Це право дитини — знати свою історію!

Більше про усиновлення:

СІМ`Я ДЛЯ ДИТИНИ, А НЕ ДИТИНА ДЛЯ СІМ`Ї

Система усиновлення повинна бути направлена на дитину. На пошук кращої родини для дитини. На жаль, сьогодні в Україні вона спрямована на задоволення потреб тих батьків, які стоять у черзі. Які шукають дитину «під себе» – маленьку, до 5-ти років максимум, здорову. Де голос дитини у цій системі? Допоки ми будемо його ігнорувати? Усиновити дитину має не той, «хто перший в черзі», а держава повинна шукати родину, яка найкраще підходить для цієї дитини. Це досвід успішних країн!

Я вірю, що незабаром ця система з’явиться і в Україні.

Микола Кулеба

Уповноважений Президента України з прав дітей

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.

Попередня Стаття

Що таке Киріякé?

Наступна Стаття

Як у Тернополі відсвяткували День подяки (Фоторепортаж)

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *