Поезія

Формула

Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,
Щоб творить, мов таїнство, любов –
Вчинками своїми і думками.

Маргарита Коломійцева

Переклад Олега Блощука

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Схожі статті

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button