Новини суспільстваХристиянські новини

Евакуація українців з Китаю: паніка, істерія та страх

Вранці 20 лютого літак з евакуйованими приземлився в аеропорту “Бориспіль” під Києвом на дозаправку. Станом на 11:10 літак уже вилетів з Борисполя у напрямку Харкова.
За доповідями екіпажу та медперсоналу супроводу, усі на борту літака здорові та можуть продовжувати політ.
На борту повітряного судна авіакомпанії SkyUp перебувають 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і супроводжуючі лікарі.
За результатами перевірки українців та іноземців, чотирьох людей не допустили на борт літака. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телеканалу «Україна». ​Після прильоту їх, а ще екіпаж літака, що здійснював перевезення, і супроводжуючих осіб ізолюють на 14 днів.

Спеціальним транспортом ДСНС України у супроводі та під охороною поліції їх буде доправлено на територію медичного центру Національної гвардії України “Нові Санжари” у Полтавської області”.
Там люди упродовж 14 днів перебуватимуть в обсервації “із забезпеченням суворого режиму санітарного-епідеміологічного контролю та безпеки”.
В МВС наголосили, що “усі протиправні спроби перешкоджання розміщенню евакуйованих” на цьому об’єкті або порушення режиму їхньої обсервації “будуть припинені Нацполіцією та Нацгвардією відповідно до вимог закону та рішення урядового штабу”.
У міністерстві також запевнили, що “загрози здоров’ю громадян відсутні” і закликали українців не піддаватися на провокації та не порушувати закон.
У ДСНС повідомили, що для перевезення евакуйованих з китайського міста Ухань громадян підготували 7 автобусів та залучили 33 рятувальники.

Президент Володимир Зеленський закликає суспільство не панікувати через евакуйованих українців та іноземців із китайського міста Ухань, де спалахнула епідемія коронавірусу, та проявити людяність і терпіння.
Джерело: Facebook-сторінка президента
Пряма мова: “Літак з нашими громадянами та громадянами інших країн, яких ми евакуювали з Уханя, приземлився в Україні. Було складно з погодою – довелося спершу посадити його в Борисполі. Він дозаправиться та полетить у місце призначення – до аеропорту в Харкові.
Заходи безпеки – безпрецедентні. Зробили все можливе й неможливе, щоб гарантувати: вірус в Україну не потрапить. Декількох громадян не пустили на борт в Ухані, оскільки у них була трохи підвищена температура.
Всі, хто піднявся на борт, у задовільному стані. Вони здорові, але мають пройти карантин і обсервацію протягом 14 днів.
Евакуйовані житимуть у закритому медичному центрі Національної гвардії у Нових Санжарах. Він буде повністю ізольований та переведений на суворий режим бактеріологічної безпеки.
Протягом двох тижнів це буде, напевне, найбільш охоронюваний об’єкт у країні. Співчуваю нашим евакуйованим, бо вже знаю, що таке перебувати під особистою охороною, а в них охорона буде набагато серйозніша, ніж у президента.
Тобто бактеріологічної небезпеки немає. Але є інша небезпека, про яку я хотів би сказати. Небезпека забути про те, що всі ми люди і всі ми – українці. Кожен з нас. Включно з тими, хто опинився в Ухані під час епідемії.
Коли Франція евакуювала людей з Уханя і їх привезли в одне з міст, реакція у мешканців цього міста була одна: вони турбувалися про життя і здоров’я своїх співгромадян, співчували тим, хто опинився у складній ситуації. Навіть у Казахстані, коли наш літак з Уханя сів на дозаправку й доправив казахстанського громадянина, не було жодних протестів і блокувань. Навпаки, всі дякували й раділи, що людина нарешті вдома.
На жаль, не всі з нас можуть пишатися такою ж людяною реакцією”.
Ситуація з евакуацією відкрила страшне моральне обличчя нашого народу. Містами почали ширитися чутки про прибуття евакуйованих в різні заклади. Це викликало панічні настрої, акції протесту і навіть погрози з боку населення. Поліція готується до можливих провокацій та заворушень.
Паніка – одна з форм поведінки натовпу. Більшість визначень паніки пов’язано з проявом масового страху перед реальною чи уявною загрозою, станом періодичного переляку, жаху, наростаючих в процесі взаємного зараження ними. Цей стан супроводжується різким ослабленням вольового самоконтролю. Складається враження що в Україні запущено технологію деморалізації суспільства.
Що робити у таких випадках? Як має поступати християнин у подібних ситуаціях? 
Віра в Ісуса Христа грунтується на любові до ближнього, це один із реальних показників щирості християнства. В історії є безліч фактів, коли християни ризикуючи своїм життям і здоров’ям рятували життя ближнього, попри небезпеку.
Події шестирічної давнини, коли відбувалися буремні події “Революції гідності” наша народ показав ці риси. Цей час відзначився масовою жертовністю, шаленим ризиком заради інших. Безліч волонтерів цілодобово надавали допомогу пораненим.
Початок військових дій на Донбасі підняв цілий пласт людей, які стали волонтерами, госпітальєрами, добровольцями заради того, щоб захистити батьківщину, захистити ближнього від ворога. Пройшло всього 6 років, що з нами трапилося? Де співчуття, любов до ближнього?
У цій ситуації нам українцям потрібно як ніколи згуртуватися і об’єднатися в молитві до Бога, щоб він захистив нас. Дав нам віру і надію, перенести випробування і залишитися людьми. Нам потрібно не блокувати ймовірні заклади у яких можуть поселити евакуйованих, а ставати разом на площах міст підіймати руки до Бога.
 
 

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button