Як уже неодноразово було сказано, твердження «наука знає все» – не просто наївний міф, а пряма і неприхована брехня. Знати все наука не може за визначенням. Її сфера застосування досить обмежена.
«Пісочниця», в якій граються вчені, має дуже чіткі краї – так звані, демаркаційні критерії науковості.
Звичайно ж, вчені, як і всі люди, мають власні погляди й на те, що знаходиться за межами їхньої пісочниці. Але це вже – особиста думка конкретної людини. І сам той факт, що професійною сферою його діяльності є наукові дослідження, робить його думку щодо того, що не належить до сфери природознавства, більш-менш правильним, ніж будь-яка інша точка зору.
Найпершим критерієм науковості будь-якого твердження, будь-якої гіпотези й будь-якої теорії є можливість безпосередньо спостерігати те, про що йде мова – чи то явище природи, лабораторний або натуральний досвід і т. п. Величезне число наших знань виявляється поза межами цього критерію. Так, не піддається прямому спостереженню або вимірюванню любов до своїх домашніх рибалки Миколи, чий поплавок ми реально бачимо лежачим на воді відповідно до закону Архімеда.
Не вписується в цей критерій і рух автомобіля, що їде повз, до моменту, коли він з’явився в полі нашого зору. І вже, тим більше, за рамками критерію спостережливості виявляються наші уявлення, що відносяться до настільки світоглядно важливого питання, як походження всесвіту, життя, людини – те, що нікому зі смертних спостерігати не доводилося.
Але, хоча всі ці питання не потрапляють під цей критерій науковості, це зовсім не означає, що ми взагалі нічого не можемо знати про них. Просто слід пам’ятати, що природознавство – далеко не єдиний спосіб осягнення істини.
Другим важливим критерієм науковості є повторюваність спостережуваного явища або події, що дозволяє перевіряти істинність наших гіпотез про його природу. Зважаючи на це обмеження поодинокі події знаходяться поза межами застосовності наукового методу, навіть якщо вони були реально спостережувані.
Які, наприклад, спостереження, вимірювання або експерименти дозволили б нам сьогодні визначити, хто здобув перемогу в битві при Ватерлоо – Наполеон, Веллінгтон або Блюхер? Подібні факти не підлягають вивченню засобами природничих наук. Дослідження одноразових подій минулого належать до інших сфер пізнання, зокрема – історії або ж криміналістики. Для цього вдаються до аналізу показань свідків, артефактів або речових доказів, письмових документів різного роду і т. п.
Читайте також:
Відповідно саме до цього критерію чудеса в принципі не піддаються науковому дослідженню. І справа навіть не в їх передбачувано надприродній природі, а в тому, що чудеса – це, за визначенням, одноразові події, і для їхнього вивчення необхідний той же самий підхід, що і при історичному аналізі.
