Моя подруга постійно шукає ключі від дому. Коли вона поспішає вийти за двері, вона не може їх знайти. Вона обшукує стіл у передпокої, кухонну стійку, кишені свого пальта. Зрештою вона знаходить ключі, але лише після багатьох моментів шаленості та тривоги.
Є багато способів втратити ключі від будинку: засунути їх у кишеню з діркою, залишити в магазині, покласти їх на якесь місце, і не звернути увагу, куди саме.
Відпочинок для душі може бути дуже схожим на ці ключі. Цей відпочинок приносить мир у наші серця і відкриває двері до багатого, насиченого життя. Але є так багато способів втратити це, особливо в нашій культурі поспіху.
Ось кілька причин, через які ми часто втрачаємо спокій душі, і як Бог допомагає нам знайти його знову.
Ви можете втратити спокій душі, коли:
1. Плануйте кожну мить кожного дня
Ми заповнюємо наші календарі робочими зустрічами, волонтерськими зобов’язаннями та заходами для наших дітей. Якби у нас було більше годин на день, ми б їх теж заповнили. Але ми втрачаємо спокій душі, коли поспішаємо, кидаючись від однієї справи до іншої.
Знаєте, Ісус теж мав напружене життя. Але під час особливо важкого періоду Він сказав Своїм учням: «Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте» (Марка 6:31). Він знав, що у Його друзів уже немає сил, і їм потрібен час, щоб відпочити своїми тілами і оновити їхні душі.
Ісус також запрошує нас на час відпочинку. Нам потрібен запас у нашому житті, щоб піклуватися про своє тіло та відновлювати свої виснажені та порожні серця.
2. Проведіть години в соціальних мережах, порівнюючи себе з іншими
Можливо, ви не заходите в Instagram з наміром порівняти своє життя з публікаціями, які там бачите, але ви знаєте, що це часто трапляється. Знайома публікує свою фотографію з новою зачіскою — раптом ти почуваєшся недолугою. Інша подруга оголошує про свою чудову нову роботу — ревнощі миттєво підкрадаються й сідають поруч.
Порівняння − один із ворогів відпочинку душі. Боже Слово каже нам: «Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!» (Галатів 6:4). Коли ми перестаємо грати в порівняльну гру, ми можемо знайти радість у власній роботі, у власному житті, у власних стосунках. Щоб вийти з цієї гри, обмежте свій час у соціальних мережах. Або, якщо монстр порівняння з’являється під час вашого перебування у Facebook, закрийте програму та подякуйте Богу за все хороше у вашому житті.
3. Дійте так, ніби все залежить від вас
Усі ми маємо безліч обов’язків на роботі, вдома та в церкві. Ми потрібні нашим дітям. Наші літні батьки залежать від нашої допомоги. Наші ділові партнери покладаються на нашу здатність виконувати роботу.
Тому ми працюємо більше. Ми змушуємо себе працювати все довше і довше. Ми навіть можемо відчувати, що якщо не встигатимемо, наше життя розвалиться. Ми відмовляємося від відпочинку, щоб зробити більше.
Але Бог не хоче, щоб ми працювали самостійно. Біблія говорить нам: «А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком» (2 Коринтян 9:8). Так, у вас може бути багато обов’язків. Багато людей можуть залежати від вас. Але ви можете покластися на Бога. Покладіться на Нього, коли ваші обов’язки почнуть вас обтяжувати. Він обіцяє дати вам усе необхідне для виконання роботи. Спочивайте в Ньому.
4. Повторюйте свої помилки
Після довгого дня ви накриваєтеся ковдрою та кладете голову на подушку. Сон повинен прийти негайно. Але потім ви згадуєте, що забули відповісти на цей електронний лист, який має терміновий характер. Немає сенсу вставати й робити це зараз — термін минув. Але згадавши про цю помилку, ви згадуєте інші помилки, які ви зробили цього тижня. Ви згадуєте свій уїдливий коментар чоловікові, те, як кричали на дітей. Незабаром ви повторюєте всі способи, якими ви підводили людей за останній тиждень. Хоча ваше тіло хоче спати, ваш розум не дає вам відпочити.
На щастя, Бог дає нам відповідь на цю проблему. Замість повторювати наші помилки та гріхи, Він запрошує нас зізнатися в цих гріхах і помилках перед Ним і отримати прощення. 1 Івана 1:9 дає нам чудову обіцянку: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої». Якщо ми віримо, що Христос взяв на себе покарання за наші гріхи, все, що нам потрібно зробити, щоб отримати спокій душі, це зізнатися в цих гріхах перед Богом. Він пробачить. І як тільки Він прощає, Він також забуває. В Ісаї 43:25 Бог каже: «Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам’ятає!». Бог запрошує вас припинити повторювати свої помилки й натомість відпочити в Його благодаті.
5. Міцно тримайтеся за кожну образу
Я розумію. Хтось заподіяв вам біль. Глибоко. Вони покинули вас, коли ви їх потребували. Або їхні слова розрізали ваше серце. Ви намагаєтеся не думати про це, але ваш розум повертається до події знову і знову.
Однак немає нічого більш виснажливого, ніж триматися за рану смертельною хваткою. Ми можемо навіть не усвідомлювати, що робимо це. Але коли ми відпускаємо і прощаємо, ми можемо відчути миттєве полегшення.
Боже Слово говорить нам: «А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:32). Коли наші серця відчувають себе надто збитими, щоб прощати, Бог допомагає нам. Ми пам’ятаємо, як Він стер усі наші помилки, а потім використовуємо силу цієї благодаті, щоб прощати інших. Ймовірно, це буде нелегко, і образливі вчинки, ймовірно, виникатимуть у нашій пам’яті навіть після того, як ми пробачимо. Але кожного разу, коли це трапляється, ми можемо вирішити відпустити біль і відчути решту прощення.
6. Переконайтеся, що ви отримуєте всі бонуси, на які заслуговуєте
Ви багато працювали, витратили багато часу. Але підвищення отримав хтось інший. Або хтось інший отримав кредит у волонтерській агенції, де ви допомагаєте. Ваші зусилля, здається, завжди залишаються непоміченими.
Ми всі там були. Ми можемо скаржитися друзям, що життя несправедливе. Ми можемо звернути увагу на все, що ми зробили. Ми можемо спробувати отримати кожну винагороду, кожну табличку, кожне підвищення, на яке заслуговуємо, а іноді й повинні. Але інколи ця боротьба за увагу лише знищує спокій нашої душі.
Натомість ми можемо взяти приклад з Ісуса. Хоча Він заслуговував на всю честь і славу, Він добровільно відмовився від усього цього, щоб прийняти вигляд слуги. У Посланні до Филип’ян 2:5-7 сказано: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини». Іноді найкращий спосіб відпочити душею — відмовитися від своїх прав і очікувань і жити життям слуги.
7. Позбудьтесь від особистого часу з Богом
Ви знаєте, що відчайдушно потребуєте відпочинку, але ваш список справ довгий. У вашому розкладі немає порожніх проміжків часу, а коли думаєте про відпочинок, то мрієте про день на пляжі чи годину на масажному столі.
Ми не відразу сприймаємо час наодинці з Богом як джерело відпочинку. Але Псалом 62:6 говорить: «Лише у Бозі спочивай, душе моя у Ньому бо моя надія». Справжній спокій душі приходить від Бога. Ми могли б шукати його в інших місцях, як-от спа-салони чи місця відпочинку, але відпочинок настільки ж близький, як зручне крісло та відкрита Біблія. Коли ми приходимо до Бога зі спраглим серцем, Він обіцяє дати нам відчуття миру та цілісності, яких ми прагнемо. Коли ми замовкаємо і заспокоюємося на кілька хвилин, Він приходить і заспокоює наші серця. Він запрошує нас позбутися всіх наших безладних емоцій і зняти тягар тривоги та сумнівів. Він обіцяє заповнити наші порожні серця і дати нам справжній спокій душі.
Моя подруга з дилемою ключів від дому тепер запровадила нову звичку, яка допомагає їй стежити за своїми ключами. Коли вона закінчує замикати чи відмикати двері, вона кладе ключ у спеціальний мішечок у своїй сумочці. Шалені пошуки ключів тепер трапляються рідше.
Читайте також:
Ми також можемо завести нову звичку, щоб підтримувати душевний спокій. Коли наш спокій зникає, Ісус запрошує нас приходити знову і знову, щоб сидіти в Його присутності та отримувати Його мир і розраду. У нашому поспішному та суєтному житті ми не завжди пам’ятатимемо про це. Але коли ми це робимо, Ісус зустрічає нас із розпростертими обіймами й обіцяє вгамувати наші тривожні серця.
Автор: Шарла Фріц
