150 років тому, 25 лютого 1871 року, народилася Лариса Косач, яка увійшла в історію України під псевдонімом Леся Українка. Вона є однією з центральних постатей української культури.
Рекомендуємо ознайомитися із тим, як ставилася письменниця до релігії й віри в Бога.
В драмах письменниці простежити ранньохристиянські та античні теми, через що сучасники дорікали їй. Однак письменниця писала про свій час, використовувавши історичне тло.
Ще один факт: коли Климент Квітка, з яким вона жила у цивільному шлюбі, захворів, то Леся Українка готова була пожертвувати собою, наголосивши, що її релігія ‒ це релігія пожертвування.
Настав час, коли письменниця повінчалася з Климентом у церкві. Проте не сильно хотіла вінчатися саме там, щоб не чути: «Да убоится жена мужа своего».
Письменниця постійно дискутувала із собою про релігію. З дитячих років Леся Українка виховувалася вільною від релігійних забобонів й виступала проти церковних обрядів і релігійних церемоній.
Леся критично ставилася до православ’я, а також вважала, що постання церковної ієрархії згубило християнство. Для неї було чужим сприймати священника, як посередника між Богом, державою і людьми. Вона зазначала, що в мало залишилося справжніх віручих навіть серед служителів. Леся навіть критикувала «житія святих».
В 1891 році в одному зі своїх листів до брата М. П. Косача вона писала про необхідність посилення боротьби з галицьким клерикалізмом і попівщиною, прямо відзначаючи, що клерикали й попи можуть «висмоктати всі здорові соки життя з народу». В цьому ж листі вона з радістю повідомляла про відхід місцевої інтелігенції від духовенства.
В статті про Джона Мільтона, знайомлячи читача з протестантським рухом XVII століття в Англії за свободу віри, Леся Українка проголошує право людини на свободу від релігії.
Відважна дівчина у творі «Грішниця» (1896 рік), яка підірвала ворожу фортецю і вмирає від ран, проголосила протест проти християнської заповіді любові до ворогів. Навіть напередодні революції 1905 року Леся Українка створює образи сильних духом людей, які виступають проти християнської моралі.
Читайте також:
Однак Агеєва зазначає, що Леся Українка не була атеїсткою, але шукала свого шляху віри, шукала свого шляху до Бога. Назвати її атеїсткою ‒ найбільша дурниця і несправедливість стосовно неї.
Джерела:
Звичайно, можу тут помилятися. Й тим не менше.
Мені чомусь так гадається, що отаке – а тим паче, наскільки мені відомо, саме СПАДКОВЕ (від матері) – ставлення великої української поетеси (і водночас – завзятої феміністки) і, зокрема, до християнства, м’яко кажучи, ніяк не додало їй здоров’я і років життя…