Актуальне

Як повномасштабна війна, що досі триває, впливає на мене, мою сім’ю, моє служіння, покликання

Продовжуючи роздумувати над тим, як повномасштабна війна, що досі триває, впливає на мене, мою сім’ю, моє служіння, покликання, я все частіше і частіше згадую цей вірш з Євангелія: «Коли ж вояки вели Його, схопили Симона з Киринеї, що йшов із села, і, поклавши на нього хрест, змусили його нести його за Ісусом» (Лк. 23:26). Кілька уроків, які я виніс і продовжую виносити з цього вірша під час повномасштабної війни, хоча і не про все пишу і, мабуть, ніколи й не напишу при житті….

1. Готовність допомагати

Солдати навмання витягли Симона з натовпу і змусили нести хрест Ісуса, незважаючи на те, що він йшов з поля… солдати… Симон, ймовірно, не очікував, що його витягнуть з натовпу і змусять нести хрест… Під час війни ми також покликані служити в несподіваний для нас спосіб, брати на себе завдання, які не є нашим вибором. Ми змушені допомагати в Місії Божій проти нашої волі, багато в чому зовсім не «мирними молитвами і християнськими мотивами». Як перетворити небажання на готовність допомогти і прийняти це з вірою і довірою до Бога, коли ти не за власним вибором і бажанням потрапляєш у складні обставини під час повномасштабної війни? Як розпізнати різницю в тому, що в кінцевому підсумку ти виконуєш не наказ солдата, який проявив до тебе насильство, а служиш і йдеш за Ісусом, навіть якщо це не той шлях, який ти обрав би добровільно при здоровому чи навіть затьмареному розумі?

2. Готовність прийняти допомогу

Солдати змусили Ісуса прийняти допомогу з несподіваного джерела, від випадкового чоловіка, який повертався додому з поля… солдати… Як навчитися приймати допомогу з несподіваних джерел під час війни, навіть якщо ти не знаєш тих, хто змушений допомагати, або коли ті люди належать до іншої віри чи культури? Візьміть і несіть свій хрест. Це те, що Ісус наказав Своїм послідовникам (Лк. 9:23). Як розпізнати різницю між тим, що ти, зрештою, виконуєш не наказ солдата, щоб віддати свій хрест на шляху до Голгофи, і тим, що хтось таки бере твій хрест на себе, хай тимчасово, навіть якщо це не той спосіб, про який би ти мріяв при здоровому чи затьмареному від болю розумі?

3. Готовність помітити людину зі сльозами на очах

Йдучи на Пагорб Смерті, Ісус все ж знайшов час, щоб по дорозі, крізь біль поспілкуватися з плачучими жінками Єрусалиму. Його страждання не закривали Йому очі на горе людей, які Його оточували… Як навчитися проявляти співчуття до тих, хто також страждає, хоча, можливо, менше, ніж ти, на дорозі до Пагорба Смерті? Де знайти те Джерело, щоб запропонувати слова підбадьорення і підтримки тим, хто тебе оточує, навіть якщо вони не поділяють твоїх переконань або не розуміють того, що з тобою відбувається саме зараз і тут? Симон з Киринеї був чужим для Ісуса, але він виявив співчуття, допомагаючи Йому нести хрест. Ми під час війни також вчимося проявляти співчуття до тих, хто страждає, навіть якщо вони страждають менше.. навіть якщо це незнайомі для нас люди… Симон з Киринеї мусив пожертвувати власними планами й бажаннями, щоб допомогти Ісусу, не за своїм бажанням… Я також бачу цей приклад у наших партнерах, які йдуть на жертви заради нашого більшого блага, які жертвують своїм часом, ресурсами, чи безпекою, коли подорожують Україною під час війни, ракетних обстрілів тощо.

4. Бажання бути Спільнотою Надії

Нести хрест було важким тягарем як для Ісуса, так і для Симона, як фізично, так і емоційно. Люди під час війни, кожен по дорозі на свій Пагорб Смерті, часто стикаються з важким тягарем, чи то тягар страху, горя чи втрати. Приклад Симона нагадує нам, що ми можемо і здатні нести ці тягарі з допомогою інших і з силою, яка походить від Бога (як би ми її не тлумачили), навіть коли це не наш вибір, але ми змушені це робити… тими, не хоче аж ніяк зрозуміти нас, наші емоції, ситуацію, наше горе… Як ми можемо об’єднатися як Спільнота Надії, як Спільнота Мосту, щоб підтримувати один одного під час війни? Як навчитися працювати разом заради спільної мети й допомагати один одному у важкі часи війни, коли ми так сильно поділені питаннями мови, національності, конфесії тощо? Цей несподіваний поворот подій зрештою дозволив Симону стати частиною історії Ісуса і послужити Йому в унікальний спосіб. Так, послужити Богу… Під час війни ми стикаємося з багатьма несподіваними викликами й ситуаціями, і ми можемо робити все можливе, щоб лишитися наодинці зі своїм хрестом і горем, або… об’єднуватися у Спільноту Надії, як мережа наших семінарських хабів для біженців по всій країні… Хоча ми й були змушені взяти свій хрест (ми залишилися в країні, не поїхали… без осуду тих, хто покинув Україну з різних обʼєктивних причин), ми навчилися розпізнавати можливості показати, що таке Спільнота Надії, що таке Спільнота Мосту у розділеному горем, болем, стражданнями суспільстві… ми вчимося по-новому служити іншим і один одному.

Читайте також:

Пам’ять − це дар Божий. Прошу Його, щоб я не забував, що… кожен грам важкого хреста наближає мене до Ісуса… кожен грам важкого хреста веде мене до воскресіння… кожен грам важкого хреста веде мене до порожнього гробу… і кожен грам нашого важкого хреста веде нас до слави й вічного життя з двома Спільнотами Надії як Єдністю: Трійцею і Людяністю, зрештою об’єднаними Тим, що здійснила Боголюдина… Бог став людиною, щоб відновити нашу справжню Людяність, Imago Dei в нас… бути Людиною…

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Тарас Дятлик

Пошукач кафедри культурології НПУ імені М.П. Драгоманова, голова правління ГО "Євангельська акредитаційна теологічна асоціація", член Міжнародної ради по євангельській богословській освіті (в рамках Всесвітнього євангельського альянсу), член Наглядової ради асоціації "Богослови без кордонів", регіональний директор United World Mission (Overseas Council) по Східній Європі та Центральній Азії в області розвитку богословських освітніх систем. Випускник Донецького християнського університету й Evangelische Theologische Faculteit (Лувен, Бельгія) за спеціалізацією богослов'я Нового Завіту.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Мабуть, дещо не по темі. Й тим не менше.
    “Міноборони не підтримало маніпуляції про «ЛГБТ-військових» і законопроект Совсун”.
    Під такою назвою на порталі “Політична теологія” опублікована відповідна інфа.
    https://politteo.online/novyny/minoborony-ne-pidtrymalo-manipulyacziyi-pro-lgbt-vijskovyh-i-zakonoproekt-sovsun/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button