Соціолог: до 30% молоді 18–29 років хотіли б виїхати за кордон
Олексій Антипович оцінив масштаби потенційної еміграції та повернення біженців
В Україні фіксується тривожна тенденція серед молоді: майже третина громадян віком 18–29 років хотіли б виїхати за кордон, якщо кордони будуть відкриті. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
Молодь більш готова до еміграції
За словами соціолога, у загальнонаціональних опитуваннях 12–14% українців відповідають, що хотіли б переїхати за кордон на постійне проживання за умови відкритих кордонів.
Втім серед молодих людей віком 18–29 років цей показник сягає майже 30%.
“Тривожним є те, що серед молодих людей віком 18-29 років цей відсоток доходить майже до 30%. А це означає, що молодь, яка й так більш мобільна, ніж старше покоління, більше готова поїхати за кордон”, — наголосив Антипович.
Мотивація молоді не обмежується питаннями безпеки чи економіки. Йдеться про прагнення до нових можливостей, освіти, подорожей і самореалізації. Водночас масовий виїзд цієї вікової групи може послабити демографічний і економічний потенціал країни.
Скільки біженців реально повернеться
Соціолог зазначає, що багато українців, які виїхали у 2022–2023 роках, уже інтегрувалися за кордоном. Часто рішення залишатися пояснюють турботою про майбутнє дітей — навчанням, роботою, стабільністю.
Попри те, що близько половини опитаних біженців декларують готовність повернутися після війни, реальні показники можуть бути значно нижчими.
“Припускаю, що реально повернуться 10–15%, хоча приблизно половина біженців говорить, що повернеться після війни. Але якщо розмовляти глибше, виявляється, що в них уже більш-менш усе влаштовано. Думаю, трохи українців повернеться – і стільки ж виїде. Після відкриття кордонів усе буде в певному балансі”.
Виїзд молодих чоловіків
Окремо Антипович прокоментував питання виїзду чоловіків 18–22 років:
“Частина студентів виїхала. Це втрата для України, але відповідний закон ухвалено. Якщо йдеться про десятки тисяч людей, то в масштабі мільйонів це крапля в морі. Відсотки відносно невеликі”.
Водночас демографічна структура викликає занепокоєння: частка людей пенсійного віку, яка раніше становила близько чверті населення, нині, ймовірно, перевищує 30%. Це означає зростання навантаження на працездатних громадян.
Чи вплинули блекаути на міграцію
Соціолог підкреслив, що енергетична криза та складна зима не спричинили масового відтоку населення.
“Українець адаптувався. І ті, хто адаптувався, вже не хочуть виїжджати. Ми дуже укорінені, прив’язані до своєї землі, дому”.
За його словами, під час блекаутів спостерігалася радше тимчасова “човникова” міграція між містами, ніж стабільний виїзд за кордон.
Антипович наголосив на психологічному чиннику: навіть у складних умовах українці зберігають прив’язаність до дому й готовність триматися своєї землі.
“Бо поки що жодних змін і навіть якоїсь рамки мирної угоди в нас немає. Ми заряджені битися до кінця. Ми не будемо здаватися. Росія жодним чином – ні обстрілами, ні енергетикою, ні холодом – не схиляє нас до того, що треба налагоджувати з нею стосунки, щоб це все припинилося. Ні – таких настроїв в українців немає”.
Читайте також:
