Вторгнення в Україну стало неймовірно дорогим для Росії не тільки через глобальні санкції та втрачену військову техніку. Річ у тому, що найвищу ціну у цій війні Росія платить за більш дефіцитний ресурс – життя. За перший тиждень кількість жертв війни коливалось від 2000 до 6000, полеглих з того часу набагато більше − станом на сьогодні їх вже понад 27 тисяч. «Кожне втрачене людське життя – це трагедія, − зазначає британський журналіст Ед Вест, − це втрата, яку сучасна Росія просто не може собі дозволити».
У росіян, як і у багатьох інших європейських націй, просто не вистачає дітей. Населення країни скорочується більш ніж на сто тисяч осіб на рік. За даними Веста, за минулі роки приблизно 20 000 російських сел були покинуті.
Вест вважає, що це фактор, який зрештою може вплинути на результат війни.
Якщо росіяни не мають достатньо рішучості зробити щось небезпечне, це означає лише те, що в країні не вистачає чоловіків. Більшість цих молодих людей, вбитих за честь Росії – є єдиними синами у матері, а в багатьох випадках навіть єдиною дитиною у сім’ї…
Як виявляється, проблема Росії не є унікальною. Ця країна багата землею, але бідна молодими людьми, це одна з десятків націй на «безплідному півмісяці» від Іспанії до Сінгапуру, яка складається з населення, яке старіє так швидко, що їх тривале існування ставиться під сумнів.
Вест наводить декілька прикладів статистики у перспективі: «У 2000 році в Таїланді на кожного пенсіонера припадало 7 працівників; до 2050 року цей показник буде тільки 1,7. В Греції 1700 шкіл було зачинено в період з 2009-2014. У Стоук-он-Трент в Англії 40 % барів і клубів закрили за останні 20 років, бо співвідношення немовлят та пенсіонерів становило з 4:1 до 1:2 за століття. У Парижі 15 шкіл об’єднались або закрились в період з 2015-2018».
Згідно з картою ООН щодо світової народжуваності, на кожному континенті, крім Африки, знизився рівень народжуваності. Цей масовий спад населення настільки різкий, що Вест порівнює його з романом П. Д. Джеймса «Останній нащадок Землі», це історія про світ без немовлят.
Єдиною причиною, чому нам важко уявити світ, якому загрожує старіння та депопуляція, є те, що нас постійно годують заявами про перенаселення. З того часу, як Поль Еріх опублікував свою книгу «Популяційна бомба» в 1968, думка про те, що земля занадто переповнена, була міфом, який існуватиме вічно. «Битва за те, щоб прогодувати людство − закінчилась, – заявив Еріх. − В 1970-х роках світ зазнає голоду – сотні мільйонів людей помруть з голоду».
Звичайно, він помилявся, в основному, в тому, що люди – це не просто машини, що жують. У нас є здатність до інновацій та покращення методів виробництва їжі та життя. Так, голод все ще існує в деяких країнах, це є наслідком політичної корупції та війни. Річ у тому, що зараз ми вирощуємо достатньо їжі, щоб нагодувати на 3 мільярди людей більше, ніж існує на планеті.
Тож чому ідея про перенаселення та рішення про те, що у нас повинно бути менше дітей все ще зберігається? Як ця віра все ще може впливати на мільйони людей в розвиненому світі, попри докази зовсім протилежного?
Часткова відповідь полягає в тому, що люди, які мають вплив в урядах, наукових колах і пресі, прихильно дотримуються антинатального мислення (проти народження дітей) і намагаються визнати, що справжня проблема полягає в занадто малій кількості нових людей. Міф про перенаселення планети залишається незмінним, незважаючи на всі докази, тому що він давно був прийнятий як догма, і з тих пір майже ніхто не спробував оскаржити його.
Демографічні тенденції, що діють у Росії та по всьому світу, включаючи США не легко буде повернути. Один автор порівняв підвищення народжуваності нації з досягненням мети, попри величезний опір. У нашому багатоманітному світі не занадто віддаленого майбутнього – це експеримент, який раніше ніколи не проводився. Найважливіші стратегії розв’язання цієї проблеми – побудова культур, де знову цінуються діти та сім’ї.
Ми можемо сказати, що російське зменшення кількості молодих чоловіків є ще одним прикладом того, наскільки популярна мудрість може бути далека від фактів. Про перенаселення ці факти є. Ми бачимо результати на власні очі. Майбутнє, де існує занадто багато ротів для того, щоб їх годувати, не збулось. Замість цього, ми маємо банкетний набір для мільярдів людей. Проте деякі країни можуть не приєднатися до нас.
Джерело: christianheadlines.com
