Великдень 2025: як війна трансформує релігійні настрої українців

У передвеликодній період соціологи зафіксували суттєві зміни в релігійному самовизначенні українців. Четвертий рік повномасштабної війни стимулює глибші роздуми над вірою, церквою та формами духовного життя. Компанія Gradus Research провела опитування, щоб дослідити, як війна впливає на святкові звички та релігійні орієнтири.

 Джерело: Gradus Research

ПЦУ залишається лідером, але зниження довіри відчутне

29% респондентів ідентифікують себе з Православною церквою України. Це найвищий показник серед усіх конфесій, хоча у 2023 році частка прихильників ПЦУ сягала 32%. Ще 24% опитаних вважають себе православними, але не пов’язують себе з конкретною церквою — це свідчить про тенденцію до віри поза інституційними рамками.

До Української греко-католицької церкви належать 8% опитаних. Такий самий відсоток — у тих, хто досі асоціює себе з УПЦ Московського патріархату, що майже не змінився за рік (7% у 2023-му).

Кількість тих, хто вважає себе невіруючими, атеїстами або агностиками, стабільна — 15% у 2025 році проти 14% у 2023.

Інші конфесії: протестанти та римо-католики

За результатами опитування, до протестантських церков себе віднесли 2% опитаних — стільки ж, як і торік. По 1% належить до римо-католицької та юдейської спільнот. Нульовий відсоток зазначив приналежність до мусульманської віри.

Свято попри війну: українці зберігають великодні традиції

Попри труднощі воєнного часу, 90% українців все одно планують святкувати Великдень. Для половини з них — це не лише релігійне свято, а й традиція, що об’єднує родину.

Більшість — 51% — планує піти до церкви протягом великоднього тижня. Лише 29% не мають такого наміру, хоча ще у 2023-му таких було 40%. Очевидно, що навіть під обстрілами українці прагнуть відновити внутрішній порядок і духовний зв’язок.

Віра дедалі більше набуває особистого змісту

Як зазначає Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research, українці поступово відходять від інституційної релігійності. Молодь дедалі частіше сприймає віру як особисту духовну подорож, а не лише як належність до певної конфесії. Це пов’язано з політичними обставинами, розчаруванням у церковних структурах і глибокими внутрішніми пошуками.

Опитування проводилися у два етапи: у 2023 році — 13–14 квітня (1330 респондентів), і у 2025 році — 11–14 квітня (1000 учасників). Дослідження охоплює населення міст із понад 50 тисячами мешканців у віці 18–60 років (крім окупованих та прифронтових територій).

Читайте також:

• У Києві обговорили роль військових капеланів у підтримці бойового духу та протистоянні російській релігійній пропаганді

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!