Місцеві християни були одними з перших, хто відреагував на потужний землетрус у Туреччині та Сирії, внаслідок якого загинуло понад 5 000 осіб та понад 20 000 отримали поранення.
Джерело: christianitytoday
«Боже, помилуй нас, Христос помилуй, − сказав Гьокхан Талас, засновник євангельського видавничого служіння “Мірас” у Стамбулі. − Це наше єдине духовне відображення зараз».
Його першим спонуканням було виїхати на допомогу постраждалим. Але коли почали надходити повідомлення про сильний снігопад та пошкоджені дороги, він намагався допомогти дистанційно. Його дружина не спала всю ніч, дзвонила віруючим у Малатью, намагаючись скоординувати допомогу. Разом із членами його церкви та протестантських громад по всій Туреччині вони закуповували ковдри, ліки, дитячі суміші та підгузки, щоб відправити їх до постраждалих районів.
Він також попередив про шахраїв, які наживаються на щедрості з усього світу, навіть серед невеликої турецької євангелічної громади, що налічує близько 10 тисяч віруючих.
Їхні власні запаси пожертвувані через First Hope Association (FHA), турецьку протестантську НУО, яка працює у тісній співпраці з місцевим Червоним Півмісяцем та AFAD, турецьким Управлінням з ліквідації наслідків стихій.
За словами офіційних осіб, понад 5 000 будівель було зруйновано внаслідок землетрусу магнітудою 7,8. Було залучено понад 13 000 осіб пошуково-рятувального персоналу, поставлено 41 000 наметів, 100 000 ліжок та 300 000 ковдр. Наразі врятовано майже 8 000 людей.
У тому числі пастор Мехмет і його дружина Деніз із Малатьї, давні друзі Гьокхана Таласа, які півдня мерзли під завалами, доки сусідам не вдалося їх витягнути.
Перші партії допомоги
Заснована у 2014 році для надання допомоги біженцям із Сирії, FHA працює «пліч-о-пліч» з Асоціацією протестантських церков, сказав Демокан Кілечі, голова правління FHA.
Перевозячи перші партії допомоги на міцному повнопривідному автомобілі, він витратив 14 годин − удвічі більше за стандартний час, − щоб проїхати 440 миль на південний схід від свого будинку в столиці Туреччини Анкарі до Газіантепа, розташованого за 20 миль на південь від епіцентру.
Один з п’яти мобільних гігієнічних пунктів FHA та мобільна пекарня залишилися там. Ще два були направлені в Антакью, давню біблійну Антіохію, а четвертий – у Кахраманмарас, де стався афтершок магнітудою 7,5.
П’ятий вирушив у Діярбакир, розташований за 200 миль на схід. Загалом руйнування зазнали 10 турецьких міст. З урахуванням сирійських міст відстань, пройдена поштовхом, більша, ніж уявний епіцентр у Нью-Йорку, що руйнує східне узбережжя від Бостона до Вашингтона.
«Ми робимо все можливе, щоб допомогти нашій країні, − сказав Кілечі. − І зараз молитва – це найважливіше».
Багатьом молитовним будинкам було завдано серйозних збитків
Список довгий. У Туреччині він включає протестантську церкву і розташовану поруч книгарню «Агапе» в Антак’ї, а також латинську католицьку, грецьку православну та вірменську апостольську церкви в Іскендеруні. У тому ж місті Хакан Конур, багаторічний пастор найбільшої євангелічної церкви в цьому районі, і його дружина загинула під час землетрусу.
У Сирії Емад Дахер, грецький православний священник, загинув під час обвалення мелькітського собору в Алеппо. Почесний архієпископ Жан-Клемент Жанбарт ледве врятувався та був госпіталізований. Сирійський собор Святого Георгія також був пошкоджений, як і францисканська церква Латтакії.
«Діти кричали, жінки плакали, а чоловіки не могли приймати рішення, − сказав Ібрагім Нсейр. − Ніхто не знав, що робити».
Тимчасові притулки для постраждалих
Знаючи про нагальну потребу в притулку, Нсейр відкрив євангельську школу при церкві, щоб приймати бездомних і людей, які боялися, що їхні будинки зваляться. До вечора він уже відмовляв змученим сім’ям, а кількість людей у його притулку досягла 600 осіб − старих та молодих, мусульман та християн, представників усіх економічних верств суспільства.
Старійшини, вчителі недільної школи та керівники жіночого служіння забезпечували їх їжею та водою. Більшість членів його церковної громади живуть усередині.
«Я не знаю, чи є в мене почуття, я не маю часу на почуття, − сказав Нсейр. − Тут так багато травм, проблеми величезні, і церква має допомогти».
Це стосується й всесвітньої церкви. Пожертвування можна зробити через Національний євангелічний синод Сирії та Лівану, але заклик до допомоги не був його головним посланням. Натомість він зосередився на санкціях, введених США, які зруйнували місцеву економіку. Інфляція стрімко зростає на тлі гострої нестачі медикаментів, і, на думку спостерігачів, це позначиться на міжнародних зусиллях надання допомоги.
Президент Джо Байден запропонував допомогу уряду Туреччини, а також її сусідам Греції та Вірменії. Але про Сирію він згадав лише як про «гуманітарних партнерів, яких підтримує США».
У постраждалих районах Туреччини мешкає безліч сирійських біженців, а пов’язані з джихадистами бойовики контролюють прикордонні райони на північному заході Сирії. Число жертв там вже перевищило 1500 осіб, ще трохи більше в містах, які ще перебувають під суверенітетом Дамаска. Автономна адміністрація Північної та Східної Сирії, що підтримується США, постраждала незначно.
Але люди, як і раніше, налякані − і не без підстав. Наступного дня було зафіксовано підземний поштовх магнітудою 5,6. Сирійський хрест співпрацює з курдським Червоним півмісяцем, надаючи тимчасовий притулок у громадських парках, доки переміщені особи не будуть готові повернутися до своїх будинків. Ця організація не зареєстрована сирійською владою і тому не може працювати у найбільш постраждалих районах.
Сирійська громада більше допомагає у Сирії, але основна допомога подається постраждалим у Туреччині через консорціум місцевих міністерств. Також відомо, що консорціум, який займається наданням допомоги «корінним жителям країни», занадто часто не бере до уваги християн. Однак, вони допомагають усім, як, наприклад, у 2013 році, коли перша допомога Сирійського Хреста була надіслана єзидам, переміщеними ІДІЛ.
Їхній пресреліз вшанував пам’ять загиблого протестантського пастора Конера, а пресвітеріани Алеппо були стурбовані смертю о. Дахера. Але надто часто, сказав речник, християнські громади не об’єднані.
«Католики, православні та євангелісти − всі, здається, стоять на своєму власному боці й дбають про своїх власних мерців, − каже Рхаві. − Але в християнстві ми всі мертві в Ісусі».
«Зараз настав час, коли люди звертатимуться до Бога»
Інші міжнародні християнські організації з надання допомоги, що реагують на кризу, включають World Vision, Send Relief та Aid to the Church in Need. Справді, завдання стоїть величезне. Землетрус був найсильнішим для Туреччини з 1939 року, коли загинуло 30 000 людей. А число загиблих, яке, напевно, зросте, є найбільшим у Туреччині з того часу, як у 1999 році землетрус забрав життя 17 000 осіб.
Але цього разу місцева церква підготовлена набагато краще. FHA Кілечі брав участь у семінарі із землетрусів в Ізмірі у жовтні минулого року та має досвід як у допомозі біженцям, так і у ліквідації наслідків стихійних лих.
«Зараз настав час, коли люди звертатимуться до Бога, − сказав він. − І церква має бути готова показати їм любов Христа».
Поки що Талас чекає та молиться. Через тиждень він сподівається дістатися цього району та духовно підбадьорити місцевих віруючих. Щойно він краще оцінить ситуацію, Мірас почне публікувати роздуми. Їхній наступний друкований журнал, що виходить раз на два місяці, буде присвячений землетрусу і вийде у березні.
За його словами, його єдина мета – дати людям надію.
Читайте також:
Криза біженців у Туреччині поглиблюється
Але мета Бога більша. Талас чекає на історії про чудеса, як це сталося в 1999 році. Зараз ми сумуємо, але незабаром буде привід для радості. Християнські лікарі та інженери вже прямують на передову. Як і весь народ Туреччини, віруючі об’єдналися, аби допомогти своїм сусідам.
«Це випробування церкви, − сказав він. − Я пишаюся своїми братами та сестрами у Христі».
