Кожен третій школяр в Україні не може виконати домашнє завдання без допомоги — дослідження
У Києві презентували дослідження «Сприйняття учнівством 4–7 класів освітнього процесу», яке провели Інститут «Київська школа економіки» та Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях за підтримки глобального фонду Education Cannot Wait. Мета — з’ясувати, як навчання в умовах війни впливає на школярів, їхні взаємини з учителями та здатність самостійно опановувати матеріал.
Джерело: НУШ
Результати виявили тривожні тенденції:
34% учнів 5–7 класів не можуть виконати домашнє завдання без допомоги дорослих, найбільше проблем виникає з математикою та англійською мовою.
33% школярів витрачають понад дві години на виконання домашки, що перевищує рекомендовані норми, особливо в умовах онлайн-навчання.
31% дітей 5–7 класів зізналися, що бояться вчителів, а ще 16% — адміністрації школи. У 4-х класах ці показники дещо нижчі: 21% і 17% відповідно.
Страхи частіше трапляються серед дівчат (36% проти 26% у хлопців) та дітей із міста (34% проти 25% у сільських школярів).
Дослідження також продемонструвало: теплі стосунки з учителями напряму впливають на позитивне ставлення дітей до навчання. Ідеального педагога учні описують як спокійну, справедливу й емпатичну людину, яка вислухає, не кричить і дає можливість виправити оцінку.
Серед інших висновків:
36% учнів відчувають хронічну втому, що заважає зосередитися на навчанні.
24% дітей не довіряють вчителям і не можуть поділитися з ними особистими проблемами.
Більшість школярів (67%) загалом позитивно ставляться до навчання, але перешкоди у вигляді соціальної ізоляції, тривожності та перевантаження залишаються серйозним викликом.
Гендиректор Директорату шкільної освіти МОН Михайло Альохін під час презентації підкреслив, що результати стануть основою для подальших освітніх реформ:
«Мене вразило, наскільки велика частина дітей сьогодні не може самостійно впоратися із домашнім завданням. Це надзвичайно серйозний показник».
МОН планує врахувати результати у двох напрямах:
Оновлення змісту освіти — впровадження концепції «Освіта для життя» у базовій школі, створення нових навчальних програм і методик.
Реформа початкової школи — оновлення державного стандарту з акцентом на практичні навички й самостійність учнів.
Дослідники додають: чим активніше педагоги застосовують підходи НУШ (робота в групах, ігри, обговорення, творчі завдання), тим краще діти справляються з навчанням.
Читайте також:
