Новини суспільстваХристиянські новини

Якщо ви не платите за продукт, значить продукт – ви

Документальний фільм від Netflix «The social dilemma» («Соціальна дилема») побудований на інтерв’ю з десятком топменеджерів Facebook, Twitter, Google, Instagram та інших соцмереж. Всіх їх об’єднують дві речі: всі вони «former» (колишні). І всі вони після великих кар’єрних успіхів прийшли до однакового висновку: штучний інтелект, над розвитком якого вони так ударно працювали, веде людство кудись не туди. Про це пише на своїй сторінці у Facebook Олена Конопля.

«Фільм мене настільки вразив, що я його законспектувала. Хочете – читайте все, а як нема часу – то лише останні пару абзаців. Найкраще, звичайно, подивитися сам фільм (не знаю, чи є переклад у вільному доступі). Іронія долі – про шкоду соцмереж ми можемо написати лише в соцмережах. Але хороша новина – ще все можна виправити. Теоретично», – написала Олена.

Власне її конспект

  • Зараз стає дорослим перше покоління, яке зросло на гаджетах і соцмережах. Вони більш агресивні та схильні до ризику, більш радикальні й схильні до депресій. Їх менше цікавлять романтичні стосунки.
  • Соцмережі задають нереалістичні норми краси й поведінки. Статистика завдання собі умисної шкоди та дитячих самогубств, зокрема серед дівчаток, стрімко іде вгору синхронно з появою і розвитком соцмереж.
  • Раніше було багато норм для дитячих мультиків і обмеження в рекламі для дітей. Зараз всі дітки в Youtube споживають контент практично без обмежень.
  • Кожна ваша дія онлайн відстежується і записується, включно з тривалістю перегляду певних картинок.
  • В самих компаніях типу Facebook лише кілька людей знають, як працюють ці складні системи штучного інтелекту, решта працівників – ні.
  • Ми бачимо різні світи у Facebook, для кожного створюється свій світ в залежності від вподобань людини. В Google на один і той самий запит ви бачите різну видачу в залежності від географії знаходження та ваших вподобань. Facebook створює враження, що вибираєте ви, насправді все вибрали за вас, – це як фокус, магія.
  • Всі ці речі створюють поляризацію в суспільстві. Ви бачите лише те, що вам подобається і не бачите інших думок, а коли стикаєтесь з ними в житті, ненавидите їхніх носіїв.
  • Теорії змови та примарні ідеї знаходять тих, хто в житті їх буде втілювати. Приклад – маячня типу pizzagate, в результаті якої реальний чоловік пішов зі зброєю звільняти уявних бранців в підвалах піцерій в США.
  • Фейк в Twitter розповсюджується в 6 разів швидше, ніж в ЗМІ.
  • Неправдива інформація приносить більшу монетизацію.
  • У Facebook трильйони постів. Люди не знають, що з них правда.
  • Коронавірус – найновіша і найпопулярніша тема для фейків (спалення вишок мобільного зв’язку, масові заяви, що вірусу не існує – у всіх державах). Росія і Китай – найбільші розповсюджувачі фейків про ковід.
  • Як інструмент переконання Facebook – найкраще, що було створено людством.

Але уявіть собі, продовжує автор Олена, що він (Facebook) опиниться в руках диктатора для контролю над населенням. Найгірше, коли сформоване онлайн виходить в офлайн.

Прикладом може слугувати М’янма (Південно-Східна Азія). Там покупцям телефонів в магазинах одразу встановлювали Facebook. Єдине, що було на телефоні одразу – Facebook. А там розпалювалася ворожнеча проти мусульман-рохінджа. Це вилилося в масові вбивства, спалення сіл, зґвалтування і 700 тис. мусульман рохінджа були змушені залишити країну.

  • Якщо треба зманіпулювати вибори, треба зайти в групу людей, які люблять теорію змови, групу людей, які вірять в пласку землю, і попросити у Facebook знайти ще кілька тисяч таких людей. Facebook з радістю дасть вам їх. По 3,4 цента за показ. І ви дасте їм ще більше теорії змов і маячні, в які вони повірять.
  • Популізм, політики-маніпулятори та алгоритми Facebook змушують нас повірити у фейки, зневіритися і забути, хто ми є насправді. Уявіть собі країну, де ніхто не вірить урядам, ніхто не знає правди, не шукає її, ненавидить сусідню державу.
  • Успіху добиваються зараз крайні популістичні партії. Поляризація і розкол відбуваються зараз в усіх демократичних країнах одночасно.
  • Росія не хакнула Facebook на виборах 2016 року. Вона грамотно використала готові інструменти Facebook.
  • Сенс в тому, щоб створити дві сторони, які не чують одна одну. Ми дивимось лише канали, які говорять те, що нам подобається. Ми припиняємо дружбу з тими, хто голосував не так, як ми. Цю готову систему можна продавати кому завгодно, хто дасть більше грошей.
  • Коли немає спільного розуміння реальності, ми припиняємо бути країною.
  • Facebook не розв’яже проблему фейк news.
  • Не компанії Google вирішувати, що є теорія змови. Для компаній Google і Facebook індикатор правди – це клік користувача.

Також Олена розписала прогнози.

  • Якщо ми не дійдемо згоди, що є правда і що вона існує – нам кінець.
  • Ви стаєте лиш запрограмованим елементом в гігантській системі. І від вас особисто уже нічого не залежить. Навіть якщо ви полишите соцмережі, решта людей довкола вас не полишить.
  • Самі технології − не загроза, загроза – те, що вони збуджують у суспільстві все найгірше, що може бути – популізм, зневіру, депресію, поляризацію, невігластво, ненависть, злам виборів, відволікання від реальних проблем.
  • Тоді суспільство втратить здатність зцілюватися і порине в хаос.
  • Можуть початися масові громадянські війни.
  • За 20 років ми знищимо нашу планету через перемогу невігластва.
  • Демократії зникнуть, будуть лише автократії.
  • Світова економіка може бути зруйнована.
  • Ми – останнє покоління, яке пам’ятає, як було до цього всього. Як дізнатися, що ти в матриці, якщо ти в матриці?

А ще автор наводить цитати колишнього менеджменту соцмереж про «щось пішло не так».

  • Коли запроваджували кнопку “like”, ми думали, це допоможе розповсюдити у світі добро і позитив, ми не думали, що через лайки виникнуть підліткові депресії.
  • Ці люди не були поганими, вся справа в бізнес-моделі.
  • Силіконова долина починалася як щось хороше, а потім ми почали робити не те що добре, а те, що круто.
  • Можна зруйнувати те, що вартує 20 млрд доларів, але джина вже не запхнеш назад.

З фільму автор конспектує, який вихід можна зробити.

  • Такі компанії можуть існувати, але мають бути закони та правила, які їх регулюють.
  • Так не може бути, щоб компанії регулювали самі себе, а потім сказали – ми не можемо себе більше регулювати, все вийшло з-під контролю.
  • Потрібне регулювання алгоритмів роботи таких компаній і зміна фінансових стимулів на світовому глобальному рівні.
  • Користувачі зараз не захищені, захищені лише ті, хто вже має мільярди.
  • Ми ж забороняємо торгівлю людьми чи органами, чому ми не обмежимо роботу з даними користувачів?
  • Ще можна створити правила роботи соцмереж і технологій.
  • Якщо ми це створили, то ми можемо це змінити.
  • Здоров’я суспільства залежить від того, чи ми зможемо змінити цю бізнес-модель.
  • Фундаментальні речі, на яких побудовані ці системи, ідуть не туди. Їх треба змінити. Але на це треба колективна воля і час – бо далеко не всі усвідомлюють, що це проблема. Ця машина не розвернеться без масового тиску.
  • Ми не хочемо знищити Google чи Facebook, ми хочемо їх змінити.

Наприкінці Єлена описує, що можна зробити кожному?

  • Відключіть всі свої сповіщення і видаліть ті додатки, які забирають багато вашого часу.
  • Ніколи не вибирайте «рекомендоване вам» в YouTube чи Facebook. Так ви ламаєте їхні алгоритми. Є купа додатків, які дозволяють видаляти алгоритми рекомендацій.
  • Можна не користуватися Google, а користуватися іншим пошуковиком, який не зберігає історію пошуку.
  • Перевірте джерело, перш ніж репостити.
  • Ви голосуєте за все своїми кліками, усвідомте це.
  • Впевніться, що ви отримуєте різну інформацію у своєму житті.
  • Підписуйтеся спеціально на тих, кого не любите, щоб дізнатись різні точки зору.
  • «В моїх дітей не буде соцмереж» – колишній президент Facebook.
  • «Ми не даємо дітям проводити час за екраном. Ми психи в цьому» – колишній директор Facebook з монетизації.
  • «Найкращі три правила для родин:
    – Всі девайси виносимо зі спальні мінімум за пів години до сну.
    – Жодних соцмереж до старших класів.
    – Визначайте кількість часу для девайсів разом з дитиною і дотримуйтесь цього» (вчений-психотерапевт).
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button