Варто замислитись

Серце в Біблії

В поетичній мові Старого Заповіту, де багатошаровість смислів – норма, слово «серце» має цілий сплав значень. Це у нас серце – просто помпа, який переганяє кров по тілу і забезпечує кожну клітинку організму киснем та поживними речовинами.

Не знаю чи це правда, але знайшов в інтернеті інформацію: серце виробляє таку кількість енергії за добу, що вистачить автівці проїхати кілометрів 40. Ну то таке, інтернет-фольклор)))
А якщо серйозно, то слово «серце» зустрічається в Старому Завіті 710 разів і 166 в Новому (за статистикою Logos Bible). Всього 876 разів – це багато. Дуже багато.
Іншими словами, щоб зрозуміти Біблію, особливо Старий Заповіт, потрібно зрозуміти, що автори розуміли під цим словом. Не розуміючи слова “серце”, ми не розумітимемо, що значить “любити Бога всім серцем”, і вкладатимемо в цю фразу такий собі підлітково-сентиментальний емоційний аспект. А це далеко не все.

Особисто для себе я підібрав абревіатуру, яка допомагає пам’ятати самому та пояснювати іншим, що означає «серце» в Біблії. Ось вона:

С – сумління
Е – емоції
Р – розум (мозок)
Ц – цілеспрямованість (воля)
Е – енергія (життєва сила)

Почнімо з кінця абревіатури і дійдемо до її початку.
ЕНЕРГІЯ – наша життєва сила. Мусимо визнати, що ми є істотами з обмеженим пробігом і витривалістю. В когось вона вища, у когось нижча. Багато що залежить від умов експлуатації та дотримання певних правил. Бог застерігає нас від того, щоб тратити свою силу і самого себе на марноту чи гріх. Книга Приповістей застерігає: «Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела» (4:23). В Біблії часто зустрічається тема знесиленості та відновлення сили – в цьому ми подібні до батарейки. Наш ресурс земного життя обмежений і цикл перезарядки лімітований. Особливо коли «заряджаємося» всякою бякою.
ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ – наша воля. Куди направлені мої бажання? Чим я керуюсь, коли роблю вибір? На користь кого або чого я роблю те чи інше? До речі, відсутність цілі, апатія та невмотивованість – то теж сфера серця.
РОЗУМ – інтелектуальна сфера. Не те що в Святому Письмі нема поняття мозкової активності. Просто вона віднесена до серця. В цілому про розум важливо знати наступне: розумом треба користуватись, але на нього не можна надіятись. Наш розум – то не результат гріхопадіння. Результат гріхопадіння – зіпсутий розум, який не може пізнати істину, прийняти істину та підкоритися їй; але про це – нижче. Також треба визнати, що Бог дає розум і забирає його. Комусь Бог дає більше, комусь менше – і то не моє діло і право – сміятися з тих, кому дано менше, чи заздрити тим, хто має більше. З мене спитається за моє. Також моя відповідальність – набувати розум і мудрість протягом свого життя.
ЕМОЦІЇ – любов, здивування, сором, страх, гнів, відраза, радість, неспокій, впевненість, злість, тріумф (список не повний) – це все те, що робить нас людьми. Якщо чесно, мені подобається східний підхід – коли розум та емоції не розділюються, але доповнюють одне одне і сплітаються в один цілісний гобелен. Хто проти цього – спробуйте вчити те, що не любите, і те, що вам подобається; побачте різницю: емоції можуть або підсилювати розумову роботу, або заважати їй. Разом з тим важливе наступне: якщо я не керую власними емоціями, вони можуть почати керувати мною. До доброго таке не доведе.
СУМЛІННЯ – якщо емоції роблять нас людьми, то сумління визначає, які ми люди. Відчуття доброго, морального «вшите» в людину і відсутність цього відчуття жахає. До речі, людська совість є чи не найбільшою незручністю для прихильників теорії еволюції – вони просто не можуть пояснити, як і коли мавпа еволюціонувала в «людину сумлінну». Істоту, яка визнає, що є добро і зло – хоча є розбіжності, що називати добром і злом.
Сумління. Емоції. Розум. Цілеспрямованість. Енергія. Це все разом взяте дає нам розуміння, що мають на увазі автори Старого Заповіту, коли говорять про серце.
Писання розказують про чудовий і досконалий Закон, ціллю якого було захопити людей Богом і закохати в Нього. Бог очікує від нас любові. Любові, яка захопить нас повністю, все наше серце. Але є проблема. Наше серце грішне. Ми маємо пошкоджений гріхом розум, що винахідливий на зле, маємо знівечене гріхом сумління, емоції, які підбурюють до гріха. Ми тратимо свої сили на гріх. Наші цілі – задовільнити себе і будувати власне царство. Наше серце зіпсоване повністю, і зараз ми говоримо не про мотор в грудній клітині, а про нашу сутність, те, ким ми є.
А ще – ми повільно помираємо. І це невідворотний процес, який є результатом гріха в нашому серці. Бо гріх і є смерть.
Це погані новини. А Хороші Новини полягають в тому, що якимось незрозумілим і надприродним чином віра в Ісуса Христа відроджує наше серце до нового життя. На хресті заплачена повна ціна за наші гріхи.
Ми маємо надію на воскресіння і вічне життя.
А найголовніше – наше серце знову здатне робити те, для чого і було задумане та створене: відповідати Богові на Його любов: «Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю» (Повт 6:5).

Підписуйтеся на канал у телеграмі: Про Біблію українською

[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button