Як сучасна наука завдячує своїм існуванням християнському богослов’ю
Деякі люди вважають, що необхідно обирати між наукою і релігією, але це зовсім не так. Ось справжня історія…
Одкровення через природу
У богослов’ї існує ідея, що Бог відкриває себе людям різними способами. Одне з таких відкриттів — це одкровення через натхненне Святе Письмо, а інше — загальне одкровення через природу. Дехто називає саме Творіння першою книгою Божого одкровення. У Псалмі 18:2 сказано: «Небеса звіщають про Божу славу, про чин Його рук розповідає небозвід!» (пер. Огієнка). Це ж підтверджує і Послання до Римлян 1:20: «Бо Його невидиме, вічна Його сила й Божество від створення світу думанням про твори стає видиме. Так що немає їм виправдання».
Наука та богослов’я
Дослідження та розуміння Святого Письма — це богослов’я. Вивчення ж законів природи та того, як функціонує світ — це наука. Для християн Бог є автором Біблії та Творцем всесвіту, отже Він — автор законів природи, які і вивчає наука.
Таким чином, для віруючих богослов’я та наука є двома способами пізнання Божих законів. Якщо ми віримо, що Божі відкриття не суперечать одне одному, то нелогічно вважати, що наука та богослов’я конфліктують між собою.
Сфери впливу
Існують різні підходи до концептуалізації взаємин між наукою та релігією. Дехто бачить релігію і науку як дві незалежні сфери, що не перетинаються — це те, що Стівен Джей Гулд називає «непересічними магістеріями». Історично багато хто сприймав науку як процес пізнання Божих законів творіння, тож наука вважалась частиною богослов’я. Інші розглядали богослов’я як одну з наук. Є також ті, хто бачить науку та богослов’я паралельними сферами, які перетинаються у сфері етики.
Де виникає конфлікт
Конфлікт може виникати там, де наукові й богословські теорії розвивалися окремо, тому здається, що вони суперечать одна одній. Це не означає фундаментальної суперечності між релігією та наукою, а лише вказує на розбіжність конкретних наукових теорій з певними богословськими інтерпретаціями Письма.
Історія науки
Сучасна наука виникла з монотеїстичного світогляду, згідно з яким Бог створив (Буття 1:1) упорядкований і логічний світ, який діє за певними законами (Єремії 33:25). Християни вірили, що Бог — незмінний (Євр. 13:8), тому і закони природи залишаються незмінними і стабільними (Псалом 93:1).
Видатні вчені та їхня віра
Багато ключових постатей в історії науки не бачили протиріччя між вірою в Бога та наукою. Роджер Бекон, Ісаак Ньютон, Майкл Фарадей та навіть Чарльз Дарвін були людьми віруючими, і для них наука була шляхом пізнання законів Божого творіння.
Коли наука змінювала богослов’я
Іноді наукові відкриття змушували переглянути богословські погляди. Відомий приклад — справа Галілея у 1633 році, коли його звинуватили у єресі за те, що він стверджував, що Земля рухається. Конфлікт був не між Біблією та наукою, а між наукою та конкретною інтерпретацією Письма, яка згодом була переглянута.
Ще один приклад — теорія Великого вибуху, запропонована священником Жоржем Леметром. Спочатку вона зустріла скептицизм, але потім стала фундаментальною для сучасної науки.
Коли ми маємо різні погляди
Протягом всієї історії християни по-різному інтерпретували Писання. Важливо пам’ятати про смирення як плід Святого Духа. Як сказав Бог Іову: «Де ти був, коли землю основував Я?» (Йова 38:4).
Таким чином, християнське богослов’я і наука історично тісно переплетені, їхній розвиток взаємозалежний, і немає необхідності вибирати між ними.
Автор: Ніл Ріс
Сказати, що сучасна наука завдячує своїм існуванням християнському богослов’ю – це теж саме, що сказати, що сучасна демократія та права людини завдячують своїм існуванням царизму та кріпацтву. Автор, не мели дурні. По-друге, навіть давні греки розуміли, що природа і бог — не тотожні, природа несамовито протистоїть божественному на прикладі війни природних титанів із олімпійцями. Сучасна наука, якщо без лукавства, не зможе об’єднатися із будь-якою релігією просто за своєю суттю. Бо наука – це віддзеркалення реального світу, а релігія – це навіть не відбиття, бо вона створює свій повністю вигаданий світ, це лише тінь реального. Якщо ж релігія починає позиціонувати себе не як щось надприродне, тоді вона втрачає будь-який сенс, бо її можна легко замінити простою фізикою без обрядів, молитов та іншого безглуздого витрачання часу. Як казав Конфуцій: “Небо немає «чжень»”, тобто “людяності” і ми кожного дня у цьому на власній шкурі запевняємося, коли поруч влітає ракета у багатоповерховий будинок.