АналітикаХристиянські новини

Практикуючі християни частіше показують в школі вищі результати – дослідження Стенфорда

Згідно з новим дослідженням Стенфордської вищої школи освіти (GSE), підлітки, які сповідують релігію, навчаються краще в школі, ніж нерелігійні.

Джерело: ed.stanford.edu

Висновки показують, що релігійні громади соціалізують підлітків, щоб виховувати дві звички, які високо цінуються в державних школах: сумлінність та співпрацю. Релігійна діяльність може вплинути на оцінки більше, ніж уявляють дослідники.

«Сполучені Штати є високорелігійною країною, а релігія є потужною соціальною силою, – сказала автор дослідження Ілана Хорвіц, кандидат докторантури GSE. – Якщо ми, як науковці з освіти, намагаємось зрозуміти підлітків в Америці, нам слід звернути увагу на цю дуже важливу частину їхнього життя».

Хорвіц оприлюднила висновки у робочому документі «Розрив досягнень запобігання: уникнення середніх балів та релігійності в державних школах» на щорічній зустрічі Американської асоціації досліджень освіти.

Половина американських підлітків повідомляє, що віра має для них «дуже велике» або «надзвичайне» значення, і кожен третій підліток молиться принаймні раз на день, −сказала вона.

Щоб оцінити роль релігійності для оцінок учнів середніх та старших класів, Хорвіц проаналізувала дані опитування та інтерв’ю, зібрані Національним дослідженням молоді та релігії (NSYR), 10-річним лонгітюдним дослідницьким проєктом, розпочатим у 2002 році вченими з Університету Нотр-Дам та Університету Північної Кароліни на Чапел-Гіллі, щоб дослідити вплив релігії на життя американської молоді.

Її вибірка для дослідження включала 2491 підлітка (у віці 13-17 років), який відвідував державні школи. Респонденти та їхні батьки опитувались телефоном щодо цілого ряду особистих та сімейних характеристик, включаючи оцінки та релігійні обряди.

Хорвіц призначила кожного респондента до одного з п’яти поширених «типів» релігійності, використовуючи систему класифікації, розроблену соціологами Меліндою Лундквіст Дентон та Лізою Пірс. На одному кінці спектра були ті, хто відвідує релігійні служби, регулярно молиться, відчуває близькість до Бога та підкреслює роль віри у своєму повсякденному житті. На іншому кінці спектра були люди, що уникають вони вважають, що Бог існує, але уникають релігійної участі та ширших питань, що стосуються релігії для їхнього життя.

Хорвіц виявила, що релігійні в середньому отримували значно кращі оцінки, ніж ті, хто не релігійний. Середній бал серед релігійних становив 3,22, у порівнянні з 2,93 серед тих, хто не релігійний.

«Релігійність допомагає підліткам середньої та старшої школи, тому що вони винагороджуються за те, що вони слухняні й поважають себе, а також володіють самовладанням», – сказала Хорвіц.

Зв’язок між релігійністю та класами залишився після обліку раси, класу, статі та релігійної конфесії, сказала Хорвіц. Це також відбулося після контролю за певною поведінкою, пов’язаною із суворою релігійною практикою серед підлітків, наприклад, меншим споживанням алкоголю та обмеженою сексуальною активністю.

«Як правило, релігійні діти менше п’ють, менше займаються сексом і знаходяться під пильним наглядом батьків, − каже Хорвіц. − Ці змінні пояснюють деякі причини, чому релігійні діти краще навчаються в школі. Але мої моделі показали, що є дещо, крім тих факторів, що дані опитування не можуть пояснити».

Щоб з’ясувати, що ще може пояснити цю різницю, вона звернулася до стенограми особистих інтерв’ю дослідників NSYR, проведених з 30 респондентами первинного опитування − 15 релігійних та 15 осіб, які уникали релігійної участі (доступ до стенограм також допоміг Хорвіц підтвердити правдивість оцінок студентами, які вони оцінили самостійно: їй вдалося порівняти дані опитування окремих осіб з їх відповідями на співбесіді і виявити, що обидва вони послідовно узгоджені).

Довгі стенограми проливають світло на незрозумілий розрив між оцінками релігійних та нерелігійних підлітків. Розповідаючи про своє життя, сказала Хорвіц, релігійні люди набагато частіше виявляли сумлінність і налаштованість на співпрацю, ніж нерелігійні, які частіше демонстрували бунтарство та бракування самодисципліни.

«Вони не просили наводити приклади цих рис у своїх інтерв’ю, − сказала вона. − Але історії, якими вони поділилися, на різні теми, виявили ці риси».

Що на першому місці?

Хорвіц зауважила, що її дослідження свідчить про асоціації, а не про причинно-наслідковий зв’язок – вона виявила, що релігійність асоціюється з вищими оцінками, але не обов’язково викликає їх.

Вона також визнала проблему «курки і яйця»: чи стають діти, які виховуються релігійними батьками, більш сумлінними в результаті, або сумлінні діти частіше стають релігійними?

«У підлітковому віці релігія насправді не є вибором, – сказала вона. − Батьки переважно вибирають релігійні уподобання своїх дітей, тому малоймовірно, що свідомі діти віддають перевагу релігії».

Хорвіц каже, що отримані результати сприяють ширшому розумінню багатьох соціальних факторів, пов’язаних з навчальними досягненнями.

Читайте також: 

«Хоча загальновідомо, що успішність у навчанні корелює з доходом, моє дослідження показує, що хороші успіхи в навчанні також обумовлені звичками, засвоєними через релігійну прихильність», – сказала Хорвіц.

Це підіймає важливе питання, додала вона: чи прагнуть школи сприяти послуху, і якщо так, то чи заважає це розвиток творчості та критичного мислення? На наступному етапі своєї роботи Хорвіц вивчить, чи зберігається академічна перевага, яку мають релігійні підлітки у школі при їхньому переході до вищої освіти.

Підтримайте наше виданняПідтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button