Протести в Ірані: правозахисники повідомляють про 538 загиблих і понад 10 тисяч затриманих
Масштабні антиурядові протести в Ірані супроводжуються безпрецедентним рівнем насильства. За даними правозахисників, унаслідок придушення демонстрацій загинули щонайменше 538 людей, а понад 10,5 тисячі осіб були затримані. Активісти попереджають: реальні цифри можуть бути значно вищими.
Джерело: Associated Press, Human Rights Activists News Agency.
Дані правозахисників: втрати зростають
Правозахисна організація Human Rights Activists News Agency (HRANA), штаб-квартира якої розташована у США, повідомила, що станом на 11 січня кількість загиблих унаслідок силового розгону протестів зросла до 538 осіб.
За верифікованими даними активістів:
-
490 загиблих — учасники протестів;
-
-
48 — співробітники сил безпеки.
Крім того, понад 10 600 людей були затримані по всій країні. В організації наголошують, що ці цифри не є остаточними, оскільки інформація продовжує надходити з великим запізненням.
Інформаційна блокада ускладнює підрахунки
Через масові відключення інтернету та телефонного зв’язку, запроваджені іранською владою, незалежна оцінка масштабів протестів і кількості жертв з-за кордону суттєво ускладнена. HRANA визнає, що отримує повідомлення про значно більшу кількість загиблих, однак ці дані потребують додаткової перевірки.
Раніше активісти повідомляли про щонайменше 3280 арештів, але нові дані свідчать про стрімке зростання кількості затриманих.
Реакція США та загроза ескалації
Агентство AP нагадує, що напередодні президент США Дональд Трамп публічно висловив підтримку протестувальникам:
«Іран прагне свободи, можливо, як ніколи раніше. США готові допомогти!» — написав він у соцмережі Truth Social.
Водночас The New York Times і The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників повідомили, що Трампу вже представили варіанти можливого воєнного удару по Ірану, однак остаточного рішення поки не ухвалено.
Погрози з боку Тегерана
Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Калібаф заявив у теле-зверненні, що у разі нападу на Іран «законними цілями» стануть американські військові бази, кораблі та центри в регіоні, а також Ізраїль, який він назвав «окупованою територією».
Аналітики зазначають, що реальна готовність Ірану до ескалації залишається під питанням, зважаючи на втрату значної частини систем ППО під час 12-денної війни з Ізраїлем у червні 2025 року. Остаточне рішення, за даними AP, залежатиме від верховного лідера країни — Алі Хаменеї, якому наразі 86 років.
Ізраїль стежить за розвитком подій
Ізраїльський чиновник, який побажав залишитися анонімним, повідомив, що Ізраїль «уважно спостерігає» за розвитком ситуації між США та Іраном. За його словами, прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу провів нічну телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо, у ході якої, зокрема, обговорювалася іранська криза.
Що відбувається в Ірані зараз
Протести тривають понад два тижні і охопили десятки міст. 10 січня спадкоємець династії Пехлеві Реза Пехлеві, який мешкає у США, закликав протестувальників перейти до нового етапу спротиву.
Він запропонував:
-
виходити на вулиці з національною символікою;
-
оголошувати громадські простори «територією народу»;
-
розпочати загальнонаціональний страйк;
-
силовикам, які симпатизують протестам, «уповільнювати й саботувати репресивну систему».
До протестів долучилися навіть міста, які традиційно вважалися лояльними режиму, зокрема Кум і Мешхед.
Чутки про втечу верховного лідера
Британське видання The Times з посиланням на розвіддані повідомляло, що Алі Хаменеї може мати «план Б», який передбачає можливу втечу до Росії у разі втрати контролю над силовими структурами або їх масового переходу на бік протестувальників.
Контекст
Події в Ірані дедалі більше виходять за межі внутрішнього конфлікту, набуваючи міжнародного виміру. Масштаби жертв, жорсткі репресії та загроза регіональної ескалації змушують світ уважно стежити за розвитком ситуації, яка може мати наслідки далеко за межами Близького Сходу.
Читайте також:
