Проєкт закону про визнання культурної спадщини елементом національної безпеки подали до Верховної Ради
До Верховної Ради України було зареєстровано законопроєкт, який називається «Про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» з приводу збереження культурної спадщини України та національної пам’яті».
Джерело: Risu.ua
Про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у своєму каналі в месенджері Телеграм. Проєкт закону був спільно розроблений Міністерством культури та інформаційної політики України та депутатами.
Законопроект має на меті захистити українську ідентичність від злочинів геноциду, руйнування об’єктів культурної спадщини, викрадення культурних цінностей та спроб стерти національну пам’ять державою-агресором.
Читайте також:
За словами міністра, це є історичним кроком для захисту культурної спадщини та національної пам’яті України, що є надзвичайно актуальним завданням під час війни. Він зазначив, що це допоможе зберегти унікальну культуру країни, яка є фундаментальним інтересом України, та захистити її від людських втрат за національною ознакою.
Одним з важливих – причому, якраз, здебільшого, “нематеріальних” – елементів культурної спадщини та національної пам’яті українського народу, вочевидь, є саме їх традиційно-історична, тобто відповідна морально-етична й духовна складова. Включаючи відомі сімейно-родинні та інші подібні – духовно-культурні цінності і традиції, в т. ч. індивідуальної та суспільної моралі..
Напевно, все це має – зокрема та особливо – бути законодавчо надійно захищено від усіх спроб їх злостиво-агресивного – чужинського руйнування й нищення. І не лише з боку нашого відвертого й лютого та заклятого кривавого ворога – добре відомої держави-агресорки й террористки.
А також й усе те, що явно суперечить цьому, але також – досить активно й агресивно заходить у наш вітчизняний дім зовсім з іншого боку. Й, зокрема, у вигляді сучасного західного ліво-ліберального мейнстріму та скандально відомих його ідеологій і практик: як, скажімо, ґендерно-содомофільної тощо. Ба більше: деколи – в т. ч. під впливом і тиском відповідних зовнішніх і внутрішніх чинників – все таке приймається у вигляді певних законодавчих актів.
І, на жаль, найчастіше – чималим поспіхом та без відповідних консультацій та належного врахування аргументованої точки зору всіх зацікавлених сторін: в т. ч. і ВРЦіРО.
Коротше кажучи, всі такі законодавчі ініціативи, що були вельми поспішно, без конструктивного взяття до уваги всіх обґрунтованих точок зору, прийняті й затверджені, мають бути неодмінно повернуті на необхідне суспільне обговорення. Й, при необхідності, відповідно відредаговані (змінені) й уточнені. Чи навіть взагалі – скасовані.