Право і справедливість виграли вибори в Польщі про що це говорить?

У неділю в Польщі відбулися парламентські вибори. Впевнену перемогу здобула консервативна права партія “Право і справедливість”, яка, за даними екзитполів, набрала рекордні 43,8% голосів (це на 6 відсотків більше, ніж на попередніх виборах). Її основний конкурент “Громадянська платформа” досить сильно відстала від лідера (27,2% голосів). Вже стало відомо, що “Право і справедливість отримає право на повторне формування монопартійної більшості.
Явка на виборах б’є всі рекорди: понад 60% громадян прийшли на дільниці, чого в Польщі ще не було. Це свідчить про зацікавленість громадян і великі надії, покладені на ці вибори.
Попри переконливу перемогу консервативних сил, до парламенту пройшла коаліція лівих – блок з екскомуністів та антиклерикалів, яких очолює відкритий гомосексуаліст Роберт Бідрон. Вони виступають проти збереження впливу церкви на суспільство, проти консервативної політики ПіС; за легалізацію абортів, одностатевих шлюбів та радикальних екологічних реформ.
Проте сьогодні Польща демонструє досить позитивні тенденції. Попри сильні позиції лівих і лівоцентристів у Західній Європі, в Польщі вже не перший рік зберігається тенденція посилення консервативних правих.
Як не дивно, однією з ключових тем повістки дня цих виборів стало питання ЛГБТ. Консерватори відкрито говорили, що ця ідеологія не відповідає польській ідентичності. Через такі заяви голова місії ОБСЄ по нагляду за польськими виборами Ян Петерсон розкритикував виборчу кампанію за “поляризацію в суспільстві” та “гомофобну риторику керівної партії”.
ПіС давно проводить просімейну політику: підтримує чинний закон проти абортів, яким вбивство дитини в лоні матері в абсолютній більшості випадків заборонене. Також партія проводить послідовну політику для покращення демографічної ситуації, підтримуючи багатодітні сім’ї та й молодь загалом. Проте консервативна і прохристиянська політика уряду знаходить чимало критики в ЄС, коли вислови проти нав’язування ЛГБТ-ідеології миттєво тавруються як “ультраправі”.
В Україні часто критикують “Право і справедливість” за політику історичної пам’яті. На відміну від “Громадянської платформи”, яка була при владі до 2015 року, ПіС знову підіймє болючі для поляків і українців сторінки історії, пов’язані зі звинуваченнями УПА в злочинах проти поляків. Це обурює та стимулює спротив з боку багатьох українців, особливо враховуючи післямайданний сплеск патріотизму та офіційне визнання УПА борцями за незалежність.
Сьогодні питання національної пам’яті є основною перепоною для гарних відносин між нашими державами, однак Польща залишається одним із ключових наших партнерів на Заході. Правляча партія відкрито підтримує євроінтеграційні процеси в Україні. Також саме ПіС проводить жорстку антиросійську політику (багато років наполягає на об’єктивному розслідування смоленської катастрофи), послідовно підтримуючи як Україну, так і НАТО, декларує політичне зближення з США. Проте їх політичні опоненти з лівого табору не демонструють такого ентузіазму в антиросійській позиції.
Сьогодні Польща одна з небагатьох держав у Європі, яка послідовно проводять консервативну політику у сфері моралі та захисту національної ідентичності й, одночасно, міцно стоїть на антиросійських позиціях. Вона демонструє світу, що праві можуть протистояти руйнівним лівим тенденціям без симпатії до Кремля.
Джерело: Християни для України
[sc name=”futerblock” ]







Разом з тим ми не маємо права всуціль закривати очі і на те, що – поряд із зміцненням у нинішній Польщі позицій, загалом, здорових правоконсервативних і прохристиянських сил – там (водночас) останніми роками має місце і чимала активізація та посилення впливу відверто ультраправих, ксенофобно-шовіністських чинників (включаючи навіть і окремі католицькі середовища). В т. ч. запекло-українофобних і антисемітських. І це – далеко не лише в царині історичної пам’яті…