За останні кілька місяців на кордоні між Росією та Україною зростала напруженість. Це призвело до міжнародного висвітлення цього конфлікту через залучені країни, потенційні наслідки вторгнення та роль НАТО (Організації Північноатлантичного договору) у глобальних справах.
Джерело: erlc
Зараз ситуація важка і вкрай нестабільна, і здається, що будь-якої миті Росія може зважитися на вторгнення в Україну, що призведе до повномасштабної військової та гуманітарної кризи. Подробиці цієї ситуації швидко змінюються з кожною миттю, але нижче ми наводимо те, що нам відомо зараз про цей міжнародний конфлікт і про те, чому християни повинні звернути увагу на цю ситуацію.
Що відбувається?
Наразі Росія збирає незвичайну кількість сил на кордоні України та в сусідній Білорусі, якою керує авторитарний диктатор Олександр Лукашенко, відомий союзник російського президента Володимира Путіна та близький соратник Кремля. За деякими оцінками, військова сила становить не менше «ста тисяч військовослужбовців та значний арсенал бронетехніки та ракетних систем», включаючи польові шпиталі та паливні звалища вздовж кордону України.
У Білорусі було розгорнуто дві «батальйонні тактичні групи», що вказує на те, що Росія може спробувати розділити українські сили в ході тотального наступу, включаючи можливу атаку на столицю України Київ. Наразі російські війська оточують Україну з трьох сторін після того, як Росія анексувала Крим у 2014 році.
19 січня президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що очікує, що Росія незабаром «почне наступ» на Україну. За кілька днів до цього російські хакери зламали сайти українського уряду, розмістивши на них «плакат із зображенням перекресленого українського прапора та карти та попередження українців “боятися і чекати гіршого”».
Компанія Microsoft повідомила, що ці хакери також розмістили в українських системах руйнівні шкідливі програми, які можуть завдати катастрофічних збитків. Дехто попереджає, що загроза кібератак в Україні може поширитися і на решту світу, у зв’язку з чим Агентство з кібербезпеки та захисту інфраструктури США (CISA) попередило операторів критичної інфраструктури про необхідність підготуватися до можливих майбутніх кібератак. Але що стоїть за зростаючою напруженістю між Росією та Україною?
Хоча точне обґрунтування поки що неясно, російські офіційні особи, включаючи президента Путіна, дали зрозуміти, що вважають можливе ухвалення України та розширення НАТО до Східної Європи прямим порушенням обіцянок, даних західними лідерами у 1990-х роках під час врегулювання ситуації після холодної війни. Слід зазначити, що Путін давно хотів відновити колишні радянські держави та знову стати домінуючим світовим гравцем після розпаду Радянського Союзу на початку 1990-х років за президента Михайла Горбачова.
Росія стверджує, що це розширення НАТО у Східну Європу загрожує її національній безпеці, і що Росія має повне право захищати свої власні національні інтереси. Дехто, зокрема колишній посол США в Росії, вважають, що це не справжні причини для розширення НАТО, і що українська демократія сприймається як реальна загроза російському авторитаризму, а не перспектива майбутніх членів НАТО. Незалежно від мотивів, Росія, схоже, хоче прибрати військову інфраструктуру зі Східної Європи та домогтися від США обіцянки не допустити вступу України до НАТО.
Що таке НАТО?
НАТО, або Організація Північноатлантичного договору, є міжурядовим військовим союзом, що складається з 27 європейських країн, двох країн Північної Америки та однієї країни Євразії. Відомий як Північноатлантичний альянс, НАТО займається реалізацією Північноатлантичного договору 1949 року, відомого в народі як Вашингтонський договір, і має штаб-квартиру в Брюсселі, Бельгія.
Спочатку НАТО складалося з 12 країн-членів, але з роками розширилося до 30 країн. НАТО офіційно визнає три країни, які заявили про своє прагнення членства в НАТО: Боснія і Герцеговина (країна на Балканах), Грузія та Україна. Республіка Північна Македонія стала останньою країною, що приєдналася до Альянсу у березні 2020 року.
НАТО проводить політику «відкритих дверей», яка базується на статті 10 Вашингтонського договору. У договорі йдеться, що членство в НАТО відкрите для будь-якої «європейської держави, здатної сприяти реалізації принципів цього Договору та робити внесок у безпеку Північноатлантичного регіону». Заявлена мета НАТО − «гарантувати свободу та безпеку своїх членів політичними та військовими засобами».
Як реагують країни у всьому світі?
Сполучені Штати намагаються знизити напруженість у відносинах із Росією, попереджаючи про тяжкі наслідки нападу на Україну. США заявили, що агресія або вторгнення в Україну не буде допущено, але США не взяли на себе зобов’язання розгорнути додаткові війська на кордоні України. Президент Байден заявив, що США вже направили українцям на понад 600 мільйонів доларів «складного оборонного обладнання», і прямо сказав Путіну, що він має обрати «деескалацію чи дипломатію; конфронтацію чи наслідки».
23 січня США наказали евакуювати дипломатичні сім’ї з нашого посольства у Києві, а 24 січня Пентагон заявив, що на тлі напруженості він привів 8500 військовослужбовців у стан «підвищеної бойової готовності».
США та інші країни також розглядають санкції та інші засоби, щоб відмовити Росію від вторгнення. Офіційні особи в США розглядають можливість застосування нових заходів експортного контролю, які можуть «завдати шкоди стратегічним галузям російської промисловості, від штучного інтелекту та квантових обчислень до цивільної аерокосмічної промисловості». Якщо ці заходи експортного контролю широко застосовуватимуться, російські громадяни можуть позбутися «деяких смартфонів, планшетів та ігрових приставок», йдеться у доповіді Washington Post.
Ці правила можуть поширитися й на інші країни, які ведуть бізнес із Росією, що, власне, це призведе до підриву частини російської економіки. Адміністрація Байдена також розглядає можливість запровадження персональних санкцій проти Путіна, якщо російські війська вторгнуться в Україну.
За словами керівництва НАТО, інші країни також виділили припаси, зброю та війська. Данія направить «фрегат» у Балтійське море і продовжить перекидання винищувачів до Литви в рамках місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії. Франція також висловилася за відправлення військ до Румунії під командуванням НАТО. Іспанія направляє кораблі для участі у військово-морських силах НАТО, а Нідерланди направляють винищувачі до Болгарії для охорони повітряного простору, а також переводять інші підрозділи в резерв для Сил реагування НАТО. Також повідомлялося, що вперше протягом останніх десятиліть США передали авіаносну ударну групу під командування НАТО.
Чому християни мають звернути увагу на цю ситуацію?
Напруженість у Східній Європі має хвилювати всіх нас, враховуючи всесвітні наслідки російського вторгнення в Україну. Мало того, що перспектива наземної війни викликає побоювання з приводу великих заворушень у регіоні, незліченних людських жертв та можливого залучення до конфлікту інших великих держав, але ця ситуація також вказує на те, що Росія може спробувати зробити найближчими роками.
Як нещодавно написав експерт із міжнародних справ та науковий співробітник ERLC, битва за Україну важлива з багатьох причин, включаючи те, що вона є «випробувальним полігоном для намірів Росії після холодної війни». Далі він зазначає:
«Росія неухильно руйнує світ після холодної війни. Путін заявив, що розпад Радянського Союзу був геополітичною катастрофою. Росія зробила кібератаку на Естонію у 2007 році, вторглася до Грузії у 2008 році, захопила та анексувала Крим у 2014 році. У 2015 році Путін вийшов із Договору про звичайні збройні сили в Європі − ще одного наріжного каменю після холодної війни. Тепер він зібрав на кордоні України армію, яка, зважаючи на все, готується до вторгнення. Путін явно хоче скасувати врегулювання після холодної війни, відновити російську зброю та славу і змусити світ визнати місце Росії як глобальну наддержаву на міжнародній арені».
Поряд із попередженням Пола Міллера про можливе возз’єднання колишнього Радянського Союзу та затвердження домінування Росії на світовій арені, Девід Френч зазначає, що подібна територіальна агресія рідко обмежується конкретним регіоном, що неминуче дестабілізує світовий порядок.
Багато вчених, включаючи Міллера і Френча, справедливо висловлюють серйозне занепокоєння щодо вступу США у збройний конфлікт із сухопутними військами. Хоча християни повинні бути одними з найзапекліших противників збройного конфлікту в даній ситуації, особливо будь-якого типу повномасштабної війни, є набагато глибші причини звернути увагу на ці події, ніж просто самозахист чи глобальні інтереси.
Враховуючи те, як Росія та інші авторитарні режими по всьому світу (такі як Китайська комуністична партія та її нелюдське та геноцидне поводження з мусульманами-уйгурами) скасовують основні права та свободи людини в ім’я національної безпеки, це має турбувати всіх християн, коли така країна, як Росія, прагне розширити свою територію шляхом незаконного та смертоносного авторитарного захоплення земель.
У той час як багато християн на Заході по праву дорожать благословенням урядів, які визнають і підтримують основні права, дані Богом, багато віруючих по всьому світу живуть під владою подібних репресивних режимів, які регулярно ставлять прибуток вище за свободу і владу вище за права людини. Люди, створені за образом і подобою Божою, часто наражаються на небезпеку і розглядаються лише як пішаки в невтомній гонитві за владою та глобальним впливом.
Читайте також:
Росія, США, Україна зустрінуться у Раді Безпеки ООН
Поки багато хто зважує змінні цього конфлікту за допомогою християнської моральної теорії справедливої війни та оцінює переваги вступу в конфлікт, християни повинні молитися за зусилля щодо деескалації та за те, щоб уникнути вторгнення Росії в Україну. Занадто легко сприймати тих, хто перебуває в небезпеці, просто як заголовок новин або просту статистику – особливо в нашому суспільстві, яке дедалі більше стає цифровим. Але християни розуміють, що всі люди створені по образу Божому, навіть наші вороги. Ця істина займає центральне місце у християнській етиці, включаючи те, як ми справляємося з напруженістю такого масштабу та її значенням на світовій арені.
