Оголошено вирок євангельським християнам Дмитру та Анастасії Дашкевичам
За участь у мирній акції протесту 23 серпня 2020 року у Мінську Дмитро отримав півтора року позбавлення волі, а Анастасія – 3 роки «домашньої хімії».
Джерело: telegra.ph
Дмитро та Анастасія Дашкевич – євангельські християни, члени церкви християн віри євангельської «Іоан Предтеча» (пастор Антоній Бокун), батьки чотирьох дітей – Мари, Давида, Магдалени та Нілу. Четверта дитина новонароджена − вона побачила світ уже після того, як Дмитра було взято під варту.
За участь в акції у жовтні 2020 року Дмитра Дашкевича вже притягли до адміністративної відповідальності, він тоді стояв із плакатом із цитатою з Біблії «Відпусти народ мій».
Прокурор спочатку просив покарати подружжя позбавленням волі, що означало б, що їхні четверо малолітніх дітей залишаться без піклування батьків. Вирок Анастасії, не пов’язаний із позбавленням волі, дозволяє їй жити вдома та самостійно дбати про своїх дітей. Оскільки Дмитро був основним годувальником, сім’ї знадобиться допомога.
Останнє слово
Сьогодні вирок. Дмитра та його дружину Анастасію, батьків чотирьох маленьких дітей, одного новонародженого, можуть відправити на півтора року у в’язницю.
«Звичайно, я розумів, що на мене чекає, але те, що я почув від прокурора, вище за розуміння….
Ісус дав нам силу прощати гріхи людини або карати. Який має бути гріх, коли мати чотирьох дітей, недоношеної дитини, просять ув’язнити?
Іноді я запитую себе, що думають ці люди, коли просять винести вирок. Було б простіше бачити тварин перед собою. А так вони ходять, усміхаються. Слідчі, які пишуть ці справи, вибачаються, посміхаються, приносять цукерки на закриття справи.
Минулого року я стояв… і тут до мене підійшла дівчина зі сльозами на очах. Вона каже: “Я дізналася, що ви тут стоїте, я прийшла вибачитися”. Я не розумів, про що вона каже. Вона сказала: “Мій тато дав вам 14 діб у 2004 році, пам’ятаєте?” І я це дуже добре запам’ятав, бо то був єдиний випадок, коли мені дали 14 діб. І ось, через 17 років, до мене підійшла дочка судді й сказала: “Вибачте…”. Напевно, один із найпронизливіших моментів за ці понад 20 років…. Я не встиг її спитати, але вона, мабуть, розмовляла з татом, тато думав про це всі ці роки. Даючи мені 14 діб, він розумів, що робить щось протизаконне. Навіть 14 діб, хоча на той момент я б не дуже засмутився і через 14 років. І ось уже півтора року вони просять для матері з малечею на руках.
Що відбувається зараз, зрозуміти неможливо. Коли під час затримання мене побили на очах у вагітної дружини й сказали: “Що говорить ця людина? Нехай говорить нормально. Нехай говорить нормально”. Коли вони їхали в машині, цей губоповець сказав: “Я б вас знищив тільки за те, що ви діти…” Я говорю: “Слухай, що я роблю не так?” Він: “Ну, ти пишеш листи, ми листи знайшли, долучили до кримінальної справи”. Вони знайшли листи, які наші діти писали Марії Колесніковій — «Машенько, ми за тебе молимося, ми тебе любимо». Це злочин – діти пишуть листи політв’язням.
Коли мене заарештували на Окрестина у кримінальній справі, губопівці теж сміялася: «Твоя дружина народжуватиме у в’язниці». Я думав, що це був найстрашніший день у моєму житті, але сьогодні, мабуть, ще страшніший.
Настенька, вибач, що втягнув тебе в це. Я ніколи не міг уявити, що таке може статися з нами. Я завжди думав, що несу цей хрест, але не міг подумати у страшному сні, що покладу цей хрест на тебе. Вибач, що я так мало думаю про тебе. Люблю тебе і молюся за тебе та за наших дітей, за нашого недоношеного Даниїльчика… (плаче). Ти свята жінка… Я таких не знаю… Пробач, що підвів.
Я не розумію, що відбувається… Люди з вищою юридичною освітою вважають, що злочинець той, хто виступив проти насильства, а не той, хто чинить насильство. Вони вважають злочинцем того, хто хоче правди, а не того, хто каже: “Іноді не до закону”. Я сподіваюся на Божу волю, хоч я і не розумію, що відбувається, але я вам так скажу.
Читайте також:
Прихильника “Свідків Єгови” у Криму засудили на шість років
Немає сумніву, що така система може бути. Я просто бажаю вам, суддям, прокурорам подумати про свою душу. Я завжди говорю на судах (хоча це безглуздо): “Ісус Христос каже − що даси за душу твою, коли прийде судний день праведників? Що даси за душу свою, якщо суд правдивий? Ви назвали себе судом. Бог називає себе судом. Ім’я Бога – суддя. А я відповідаю: прийшов суддя і справедливо засудив мене за те, що 23-го я виходив із дітьми та роздавав брошури «Молитва за Білорусь» та Біблії. У день справжнього суду ви нічого не дасте за свою душу. І дай Бог, щоб ваші діти через 17 років або 17 місяців, або ви самі прийшли й сказали: “Пробач”. І бачить Бог, нікому з вас я зла не бажаю. Єдине, вам потрібно трохи подумати про те, що ви робите, чи є щось, чого б ви не стали робити, якби вам наказали, чи є для вас якісь межі”».
