Не існує ніякого Едипового комплексу і немає ніякої проблеми батьковбивства. Нехай дядечко Фрейд розслабиться, тому що насправді є тільки одна проблема. І це є проблема людської жадоби, схильності до насильства і братовбивство. Ось як про це говорить один з ключових текстів біблійної історії: «Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі… Земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства» (Бут. 6:5, 11).
Син убиває батька на тому ж ґрунті, що й брат убиває брата. І не лібідо лежить в основі всього, а примітивна заздрість, злоба та гнів; як написано: «Немає справедливого, ані одного! Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога. Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного! Їхнє горло − гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами. Уста у них прокльонів повні і гіркоти. Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги. На їхніх дорогах злидні і руїна. Вони не відають дороги миру. Немає Божого остраху у них перед очима» (Рим. 3:10-18).
А вся причина в тому, що люди відвернулися від Бога. Як розповідає Книга Буття, одразу після того, як Адам і Єва захотіли стати як Бог, історія людства повертає в тому напрямку, що Каїн убиває Авеля.
Боговідступництво неминуче призводить до братовбивства. За влучним висловом Раймунда Швагера, «як тільки Бог залишає людей самих, вони починають винищувати одне одного… Коли Він віддає людей на волю їхнього запеклого серця і вони діють за власними планами, тоді не виникає нічого доброго».
Читайте також:
Саме на цю проблему проливає своє світло Євангеліє, «бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити, а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його – справедливі. Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить. Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває. Кожен, хто ненавидить брата свого, – душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б. З цього ми спізнали любов, бо Він за нас поклав Свою душу; і ми також повинні за братів душі класти» (1 Ів. 3:11-16).
Дійсно так.