Майже половина українських дітей страждає від ПТСР, показує нове дослідження
Нове дослідження, проведене Київською школою економіки на замовлення Фонду Олени Зеленської та за підтримки ЮНІСЕФ, виявило, що майже кожна друга дитина в Україні виявляє симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що є тривожним сигналом для суспільства та вимагає негайної уваги.
Джерело: moz.gov.ua
Дослідження “Індекс майбутнього”, що оцінює добробут дітей в Україні, показало, що 44% українських дітей мають ознаки ПТСР. Ця інформація була оприлюднена Міністерством охорони здоров’я України та базується на даних, зібраних Київською школою економіки за ініціативи першої леді України Олени Зеленської, з підтримкою Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
З початку військових дій в країні спостерігається зниження рівня вакцинації серед дітей: на 16% зменшилася кількість вакцинованих від дифтерії, правця та кашлюку, а вакцинація проти поліомієліту впала на 22%. У порівнянні з країнами Європейського Союзу, рівень вакцинації в Україні на 37% нижчий.
Окрім того, дослідження виявило занепокоєння щодо ризикованої поведінки серед підлітків: 13% дітей віком 14-17 років регулярно вживають алкоголь, а 16% курять. Хлопці схильні до таких дій більше, ніж дівчата. Водночас більш ніж половина опитаних дітей хоча б раз спробували алкоголь, 53% пробували курити, а 3% мали досвід вживання наркотиків.
Попри ці тривожні дані, 71% опитаних дітей вважають себе щасливими, з вищими показниками серед дітей зі сходу країни та Києва.
Дослідження було здійснено на основі аналізу державних та відкритих джерел, кількісного опитування, інтерв’ю з експертами та випускниками закладів інституційного догляду. Участь у репрезентативному онлайн-опитуванні взяли 1313 дітей віком від 0 до 17 років з усієї України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Читайте також:
Це дослідження відкриває важливі питання щодо впливу триваючих військових дій на психічне здоров’я дітей в Україні, а також на важливість підтримки програм вакцинації та профілактики ризикованої поведінки серед молоді. Воно підкреслює необхідність комплексного підходу до вирішення цих проблем, залучення уваги громадськості та ресурсів для підтримки дітей та сімей, що зазнали впливу війни.
