Колишній голова Сумської ОВА розповів про звільнення Сумщини від російської окупації та силу молитви
Колишній голова Сумської ОВА Дмитро Живицький згадує події річної давнини, про звільнення Сумщини, коли російські війська вийшли, а область звільнилася від окупації. Відзначає, що коли не знали, що робити, просили про молитву.
Джерело: molytva
Подібно до Київської області, Сумська область також була охоплена бойовими діями, оскільки російські війська намагалися прорватися до Полтави та Харкова, перетнувши територію області. Проте, на відміну від Київської області, Сумська область мала дуже мало регулярних військ. Це був один із фронтів наступу ворога поруч із Чернігівською та Київською областями. Та все ж окупанти там застрягли.
«У перші дні війни ми почали формувати загони тероборони. Військова адміністрація ухвалила рішення за паспортом громадянина України видавати зброю. І це було правильне рішення, бо тоді прості люди, молодь, студенти з автоматами в руках, з коктейлями Молотова готові були вийти проти ворога. За нашими даними, на ранок 24 лютого було виготовлено 3,5 тисячі коктейлів Молотова. Студенти збирали пляшки по вулицях, ми також дали команду відкрити пункти прийому склотари», – розповідає Живицький.
Стратегія була певною мірою ефективною, але недостатньою для забезпечення адекватного захисту. Вони почали шукати зброю та використали свої зв’язки. У Дмитра були контакти ще з часів роботи в уряді, включно із заступниками міністрів та керівниками центральних органів виконавчої влади, які були пов’язані з Офісом президента, і ці зв’язки виявилися корисними.
Приблизно 3 березня із Заходу України приїхали вантажівки зі зброєю, включно з гранатометами та кулеметами. Зброю вивозили з Бахмута зерновозами, а потім різними транспортними засобами, зокрема автобусами, доставляли до Сумської області. Пізніше через звернення про збройну допомогу в Сумську область завезли байрактари та артилерію.
Загалом до спротиву в області було залучено близько 10 тисяч людей. Це ті, які взяли зброю, які мали коктейлі Молотова. Були партизани, були групи, які взагалі ніким не координувалися. Тому був певний ризик: коли оголошувалося, наприклад, про створення гуманітарних коридорів, то в якомусь селі люди могли підірвати ворожий БТР і зірвати евакуацію людей. Були провокації, коли виїжджали танки, БТР.
«Був також випадок, коли, відверто кажучи, ми вже не знали, що робити. І тоді ми телефонували протестантським пасторам і просили молитися. На щастя, жертв під час евакуації не було, і ми змогли вивезти близько 85 тисяч людей», – згадує колишній голова Сумської ОВА.
6 квітня російські війська повністю вийшли з регіону, поклавши край військовій окупації в області. Живицький передав слова вдячності Збройним Силам, Теробороні, людям, які об’єдналися та підтримали один одного, а також керівникам громад та їхнім групам.
«Від себе додамо, що передусім вдячні Богу за те, що Сумщина була звільнена. Попри брак зброї, відсутність регулярних військ, хаос у формуванні збройних угруповань, у ситуацію втрутився Бог, і ворог залишив Сумщину», – пишуть Заступники України.
Читайте також:
Варто зазначити, що в Сумах від початку війни у 2014 році, зокрема з березня 2022 року, щоденні молитви відбуваються на площі біля мерії та обладміністрації. В результаті мешканці Сумщини звикли до систематичної молитви. Це свідчить про важливість послідовної, стратегічної молитви за свої міста, села, країну.
