Новини суспільства

Дослідження КМІС: українці найбільше приймають ВПО, але настороженіше ставляться до етнічних росіян-громадян України

Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати дослідження про ставлення українців до біженців, внутрішньо переміщених осіб, мешканців окупованих територій, російськомовних громадян та етнічних росіян — громадян України. Соціологи дійшли висновку, що загалом суспільство зберігає високий рівень прийняття більшості цих груп, однак найгірші показники зафіксовано щодо українців російського етнічного походження.

Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)

КМІС дослідив, як війна змінила ставлення українців один до одного

Опитування КМІС провів упродовж 19 вересня – 5 жовтня 2025 року. Методом телефонних інтерв’ю соціологи опитали 1008 респондентів на підконтрольній уряду території України. До вибірки не включали громадян, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон, але частина учасників були внутрішньо переміщеними особами.

У КМІС наголошують, що війна не лише згуртувала українське суспільство, а й створила нові лінії соціальної напруги. Саме тому інститут уже третій рік поспіль вивчає, як українці ставляться до окремих груп населення, життя яких радикально змінила війна.

Найкраще українці ставляться до внутрішньо переміщених осіб

Найвищий рівень прийняття зафіксовано саме щодо внутрішньо переміщених осіб. За даними опитування, 58% українців готові допустити ВПО до свого найближчого соціального кола — як сусідів, друзів, колег або навіть родичів. Ще 40% погоджуються з тим, що вони мають жити в Україні. Загалом 98% респондентів не заперечують проти присутності ВПО в українському суспільстві.

Ксенофобне ставлення до цієї категорії мають лише 2% опитаних. Соціологи називають цю ситуацію цілком сприятливою.

До біженців за кордоном більшість також ставиться з розумінням

Ставлення до українських біженців, які перебувають за кордоном, також залишається переважно позитивним. 47% респондентів готові бачити їх у своєму близькому оточенні, ще 43% допускають їх як повноправних мешканців України. Загалом 89% населення приймають біженців як частину українського суспільства.

Ксенофобне ставлення до них мають 11% опитаних. У КМІС підкреслюють, що негативні оцінки біженців, які часто поширюються в соцмережах, поки не стали домінуючими у суспільстві, але потребують уваги, оскільки можуть вплинути на готовність людей повертатися після війни.

Мешканців окупованих територій приймають гірше, але ситуація поки контрольована

Дещо складнішою є ситуація зі ставленням до українців, які після 24 лютого 2022 року опинилися на окупованих територіях. Лише 41% респондентів готові допустити їх до свого близького кола, ще 41% погоджуються, що вони мають жити в Україні. Разом це 82% прийняття.

Водночас 18% демонструють ксенофобне ставлення до цієї категорії. Соціологи вважають, що держава має чіткіше пояснювати політику щодо громадян на окупованих територіях і зрозуміло окреслювати межу між виживанням в окупації та колаборацією. Це важливо і для майбутньої реінтеграції територій, і для повернення людей.

До російськомовних українців ставлення загалом залишається нормальним

Схожі показники КМІС зафіксував щодо російськомовних громадян України. 47% опитаних готові бачити їх у найближчому оточенні, ще 35% погоджуються, що вони мають жити в Україні. Загальний рівень прийняття становить 82%, а ксенофобне ставлення — 18%.

Соціологи зазначають, що це свідчить про певну прохолоду, але не про системне відторгнення. Водночас КМІС застерігає: як зовнішні вороги, так і окремі внутрішні гравці й надалі намагаються поглиблювати поділ між україномовними та російськомовними громадянами, тому цю тему слід постійно моніторити.

Найгірше українці ставляться до етнічних росіян, які є громадянами України

Найбільш тривожні результати опитування стосуються громадян України, які є росіянами за національністю. Лише 38% респондентів готові допустити їх до свого близького кола, ще 30% погоджуються, що вони можуть жити в Україні. Таким чином, загалом їх приймають 68% опитаних, а 32% демонструють ксенофобне ставлення.

У КМІС підкреслюють, що це найгірший показник серед усіх досліджених груп. Соціологи визнають: негативне ставлення до громадян Росії є зрозумілою реакцією на війну, однак частина цих емоцій була несправедливо перенесена на співгромадян України, які мають російське етнічне походження.

Соціологи закликають розрізняти реального ворога і співгромадян

Президент КМІС Володимир Паніотто наголосив, що українці російського етнічного походження нині за ключовими політичними та ціннісними питаннями не відрізняються від етнічних українців. Вони так само підтримують незалежність України, європейський курс держави, служать у Силах оборони та займаються волонтерством.

На його думку, громадяни України мають сприйматися як українці незалежно від етнічного походження, адже лише такий підхід здатен зберегти національну єдність.

Війна вимагає згуртованості, а не нових внутрішніх поділів

У КМІС наголошують, що загалом ситуація залишається відносно стабільною і прийнятною для більшості досліджених груп. Найсприятливішим є ставлення до ВПО, досить добрим — до біженців та російськомовних українців, дещо гіршим — до мешканців окупації. Найбільше занепокоєння викликає саме ставлення до етнічних росіян — громадян України.

Соціологи попереджають, що зростання агресії в інформаційному просторі та резонансні випадки можуть посилювати недовіру в суспільстві. Саме тому влада, медіа, громадські організації та лідери думок мають працювати на зміцнення суспільної єдності, а не на поглиблення нових розломів.

Читайте також:

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Become a patron at Patreon!

[mailster_form id=238074] Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button