У захопленому приміщенні СБУ міста Донецька Василя не били, як багатьох інших. Російські військові все намагалися зрозуміти: “Хто він тобі, навіщо ти за ним поїхав?”. І не могли повірити, що Василь ніколи не знав особисто українського солдата, за яким поїхав через лінію фронту.
Щойно завершилася бійня під Іловайськом, один з уцілілих військових ЗСУ завалив себе камінням в лісопосадці і час від часу включав свій мобільний, щоб його сигнал спіймали ті, хто міг би допомогти.
Сигнал дійшов до українських військових. Почали терміново шукати місцевих, які могли б перетнути лінію фронту, забрати солдата і перевезти на вільну територію. Погодився мешканець міста Добропілля, Євген. Він попросив допомогти свого друга, Василя. Обидва чоловіки – парафіяни протестантської церкви з невеликого шахтарського містечка. Сім’ї, робота, нормальне життя здорових людей. Зовсім поруч палала війна. Чи то їхня війна?
Василь і Євген сіли в “Запорожець” і поїхали. Вони знайшли солдата, він був ще живий. Надали першу допомогу, переодягли.
Після цього повернулися назад, Василь отримав підроблені документи для солдата і виїхав на захоплену землю знову – забирати хлопця до своїх. Євген мав залишитися на українській території і коригувати маршрут Василя. Разом з солдатом той проїхав майже всі блок-пости бойовиків … майже. На останньому пропускному пункті їх зупинили зрадники – колишні бійці донецького “Беркута”, які щось запідозрили і після допиту затримали чоловіків.
Василь і український солдат були відправлені у будинок, у якому раніше знаходилося донецьке СБУ, звідки мало хто виходив живим.
“Хто він тобі, чому ти поїхав за ним?”. “Ніхто, я взагалі його не знаю. Христос звелів рятувати узятих на смерть”. Подив російських “кураторів” було настільки сильним, що полонених не чіпали. Їх посилали копати окопи, але не били, не катували, не розстрілювали. Через кілька місяців їх обміняли і чоловіки повернулися додому.
Більше на тему – війна на Сході:
Одні з багатьох невідомих праведників Царства Божого.
Книга Притч, Біблія: “Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на вбивство?”.
