Пастор єдиної протестантської церкви в Газі: “Ми живемо між трьох вогнів”
Пастор Ханна Массад, який очолює єдину протестантську церкву в Газі, ділиться відповіддю на питання, яке йому часто ставлять у ці дні: “Як переживають конфлікт християни Гази?”. Його відповідь проста: “Ми молимося”.
Джерело: Прес-реліз Голосу мучеників
Пастор Массад недавно повернувся з Ближнього Сходу і спілкувався із пастором Еріку Фолі через Zoom. Ця платформа є ключовим засобом зв’язку для його громади, яка налічує сто сімей в Газі, сто на Західному березі, і 700 сімей іракських біженців.
Массад розповідає, що життя в Газі подібне до того, як описано в Римлянам 8:26–27: “Незрозуміло, як молитися, але Святий Дух молиться через нас”. Він зазначає, що їхнє співчуття до єврейських сімей особливо глибоке після нападів ХАМАС 7 жовтня.
Церква в Газі також стикається з тиском з боку мусульманських бойовиків, Ізраїлю, а також традиційних церков. “Ми живемо між трьома вогнями”, – каже пастор Массад.
“Я молюся, щоби Бог допоміг нам, Його послідовникам, бути світлом у темряві”, – сказав пастор Массад.
Він додав, що християнам Гази та месіанським євреям в Ізраїлі належить особлива роль – відображати Божу любов і нести Його присутність у цей складний час.
Пастор Массад сказав, що його парафіяни продовжують вірити, що Бог здатний перетворити жахи війни на добро, попри біль і страждання. Їхні серця співчувають не лише палестинцям, а і єврейському народу.
“Ми живемо між трьох вогнів – ісламістів, Ізраїлю та традиційних церков. Але молитва дає нам сили виконувати нашу місію”, – сказав пастор Массад.
Пастор Ханна Массад відзначає, що, попри конфлікт і випробування, їхня громада знаходить силу і надію в молитві. Церква продовжує свою місію, всупереч зовнішній ворожнечі, і знаходить підтримку в міжнародній християнській спільноті.
Читайте також:
“Господь об’єднав нас через біль і страждання”, – підсумовує пастор Массад.
“Пастор Массад сказав, що його парафіяни продовжують вірити, що Бог здатний перетворити жахи війни на добро, попри біль і страждання. Їхні серця співчувають не лише палестинцям, а і єврейському народу.”
А в чому саме вони “співчувають” оцим “палестинцям”?!
В тому, що вони геть не бажають жити як звичайні мирні й законослухняні люди, а натомість добровільно й свідомо членствують та підтримують і симпатизують, зокрема, ХАМАСу?!