Фактори єдності та розколу: результати соціологічного дослідження в Україні
За даними соціологічного дослідження, проведеного Соціологічною групою Рейтинг з 16 по 20 серпня 2023 року, найбільше об’єднуючими чинниками для українців є перемоги Збройних Сил України (65%), процес відбудови країни (49%) та взаємна допомога (40%). Ці фактори сприяють зміцненню єдності в українському суспільстві.
Джерело: Укрінформ
Однак на фоні цього також існують загрози роз’єднання. Зокрема, політичні конфлікти (62%) та взаємні звинувачення (59%) можуть призвести до поділу. Економічна криза (35%) також відзначається як потенційна загроза.
За результатами дослідження виявлено, що для різних груп населення різні чинники мають більшу вагу. Наприклад, економічне зростання є важливим для 30% опитаних, мова – для 25%, вступ до ЄС/НАТО – для 20%, єдність політиків – для 15%, культура – для 13%, історія – для 9%, повернення біженців і релігія спільно впливають на 4% групи кожен, а спортивні перемоги враховані у 1% опитаних.
Об’єднуючі фактори для українців
Люди, які живуть в Україні, частіше сприймають можливість об’єднання через успіхи Збройних Сил України. Водночас для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном важливими стають аспекти відновлення і взаємної допомоги. Культура і повернення біженців виявилися ключовими факторами об’єднання для тих, хто зараз перебуває за кордоном, це вказано в проведеному дослідженні.
Серед наймолодших більш популярні вибори взаємної допомоги та культурних аспектів. Відновлення та економічний ріст важливі для молоді та середнього віку. Серед старших вікових груп переважають вибори на користь перемог ЗСУ, рідної мови, вступу до ЄС/НАТО та політичної єдності.
Для жителів півдня, сходу і Донбасу ключовими факторами, які сприяють об’єднанню, є процес відновлення країни, взаємна допомога і повернення біженців. У той час як для мешканців заходу і Галичини, основним об’єднувальним чинником є мова. Вступ до ЄС/НАТО має рівну важливість як для заходу, включаючи Київ, так і для Донбасу.
Важливість мови
Ті, хто повсякденно спілкується лише українською мовою, найчастіше підкреслювали важливість мовного аспекту. Ті, хто володіє українською або обома мовами, більше схильні відзначити значення перемог Збройних Сил України та вступу до ЄС/НАТО.
Серед осіб, що спілкуються російською мовою, основним фактором, що сприяє об’єднанню, є економічний розвиток. Водночас відновлення країни та взаємна підтримка акцентуються частіше серед тих, хто володіє російською мовою та українською. Україномовні вбачають найважливішими чинниками об’єднання мову, процес євроінтеграції та досягнення Збройних Сил України.
Фактори, які можуть спричинити поділ серед українців
Найсерйознішими потенційними факторами, які можуть призвести до розколу серед українців, є політичні конфлікти (62%) та взаємні обвинувачення (59%). Економічна криза була відзначена як негативний чинник серед 35% респондентів. Відстудність відбудови, значний відтік українців за кордон, відмова від приєднання до ЄС/НАТО були вказані у 20-22% відповідей. Поразки Збройних Сил України та мовний аспект склали 18-19%, релігія – 12%, історія і культура – 1-2% виявилися менш наболілішими чинниками.
Особи, що мешкають в Україні, більше відчувають загрозу розколу в масовому відтоку українців за кордон та поразки у Збройних Силах України. Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном важливим фактором є відсутність відбудови. Взаємні обвинувачення та мовний аспект виявляються більшими тригерами до розколу для біженців за кордоном та осіб, які спілкуються на російській мові.
Серед молоді та осіб середнього віку найчастіше сприймаються як фактори, що можуть призвести до розколу, економічна криза, великий відтік українських громадян за кордон та мовна проблематика. У найстаршого покоління головною загрозою вважається відмова від намірів приєднатися до ЄС/НАТО.
Мешканці сходу і Донбасу найчастіше вказують на загрозу взаємних обвинувачень, жителі заходу стурбовані відмінностями в релігійних поглядах, а мешканці Галичини переймаються питаннями, пов’язаними з мовою.
Читайте також:
Деталі проведення дослідження
Дослідження було проведено за допомогою методу CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Анонімні інтерв’ю відбувалися в онлайн-режимі та були організовані Соціологічною групою Рейтинг на платформі Rating Online. Для вибірки респондентів був використаний випадковий підхід, де запрошення на участь надсилалося через месенджери та соціальні мережі.
Структура зібраної інформації відображає демографічний склад населення України на початку 2022 року, згідно з актуальними даними Державної служби статистики України. Загальна вибіркова група складає 6050 респондентів, з них: 700 – внутрішньо переміщені особи, які зараз перебувають на території України, та 750 – біженці з України, що знаходяться за кордоном. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для загальної вибірки не перевищує 1,5%, для підгруп (внутрішньо переміщені особи та біженці) – не більше 4%.
