Діалог Церкви, держави та суспільства: у Києві відбувся міжконфесійний круглий стіл про порозуміння в умовах війни
10 грудня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл «Діалог Церкви, держави та суспільства: шляхи до порозуміння», організований Софійським братством за підтримки Centre for Humanitarian Dialogue. Захід об’єднав духовних лідерів, представників держави, експертів, медійників та громадські організації задля вироблення спільних підходів до релігійної політики та суспільної єдності в умовах війни.
Джерело: Софійське братство
Майданчик для чесної розмови
Модератор зустрічі Марина Бурдейна наголосила на цінності відкритого діалогу між різними середовищами, а голова правління братства свящ. Олександр Сорокін підкреслив потребу «чути один одного», а не лише артикулювати власні позиції — особливо в час загальнонаціональних викликів.
Панель 1. Правові й етичні виклики державно-церковних відносин
Війна загострила питання релігійної свободи
Релігійна публіцистка Тетяна Деркач окреслила контекст: повномасштабна війна актуалізувала питання довіри суспільства до релігійних інституцій, межі втручання держави та відповідальності громад.
Церква та держава повинні уникати радикалізації
Єпископ Михаїл, Екзарх Вселенського Патріарха, підкреслив, що надмірне втручання держави в церковні процеси історично призводило до конфліктів. Церква, наголосив він, має пропонувати суспільству моральну зрілість і турботу, а не відповідати на війну радикалізацією.
Безпека без дискримінації
Представниця Офісу Президента Віта Титаренко наголосила на небезпеці підходів «колективної відповідальності», коли окремі маніпуляції або участь у ворожій пропаганді можуть стати приводом для тиску на всіх віруючих певної конфесії. За її словами, просвітницька робота інколи важливіша за покарання.
Правова рамка та прозорість
Голова ДЕСС Віктор Єленський пояснив, що законодавчі зміни в релігійній сфері не спрямовані проти вірян, а проти інституційної залежності від країни-агресора. При цьому держава не втручається в богословські питання, але вимагає прозорості діяльності релігійних організацій.
Міжнародні стандарти як запобіжник
Максим Васін (ІРС) наголосив, що радикальні або непродумані рішення можуть виштовхнути громади «в підпілля», що поглибить кризу та створить поле для зовнішніх маніпуляцій.
Панель 2. Практичні шляхи порозуміння в громадах
Стратегічний, а не каральний підхід
В’ячеслав Горшков (ДЕСС) підкреслив, що держава має забезпечити рівність умов та уникати репресивних механізмів. Надмірний тиск може відштовхнути громади і зруйнувати можливість діалогу.
Пошук моделей міжправославного співіснування
Проф. Андрій Смирнов запропонував альтернативний формат взаємовідносин між православними юрисдикціями — модель митрополії з подвійним підпорядкуванням, що могла б знизити конфліктність і запобігти політизації міжцерковних процесів.
Священнослужителі як носії миру
Свящ. Ростислав Хрупчик наголосив, що миротворчий потенціал Церкви починається «знизу» — у парафіях. Радикалізація або ізоляція громад породжує недовіру та руйнує місцеві зв’язки.
Роль медіа: інформувати, а не загострювати
Ілона Соколовська (YouTube-канал «Віче») підкреслила: медіа можуть знижувати напругу або, навпаки, провокувати конфлікти. Особливо небезпечним є перетворення локальних інцидентів на «загальнонаціональні скандали».
Ключові висновки круглого столу
- Учасники дійшли згоди щодо таких тез:
- Діалог — ключовий інструмент збереження єдності в умовах війни.
- Баланс між безпекою та релігійною свободою є необхідним для стабільності.
- Церква має протидіяти радикалізації та свідчити християнські цінності.
- Місцеві ініціативи та робота в громадах — найефективніші механізми порозуміння.
- Медіа повинні сприяти діалогу, а не ескалації.
Софійське братство подякувало всім учасникам за конструктивну дискусію та підтвердило готовність продовжувати міждисциплінарний діалог.
Читайте також:
