Місійні лідери в Європі закликали до співпраці між церквами діаспори та корінними європейцями
У Франкфурті (Німеччина) відбулася стратегічна зустріч 14 провідних місійних лідерів Європи, присвячена переосмисленню ролі континенту у світовому місіонерському русі.
Джерело: Evangelical Focus
У консультації взяли участь представники Європейського євангельського альянсу (EEA), Європейської асоціації євангельських місій (EEMA), а також національних місійних спілок із Німеччини, Швейцарії та Нідерландів, One People Commission (Велика Британія), Global Connections, All4Aid, Wycliffe, ReachGlobal і Lausanne Europe.
Метою зустрічі було осмислити місце Європи в поліцентричному світі місії, де ініціативи виходять не лише з “традиційного Заходу”, а й із країн Глобального Півдня.
“Європа перебуває на стратегічному роздоріжжі. Ми маємо переосмислити, як можемо служити, вести та співпрацювати в місії — не лише до Європи, а й із Європи,” — зазначили учасники консультації.
Ключові теми: діаспора, молодь і міжкультурна місія
Серед головних тем дискусії були:
– зростання церков діаспори по всій Європі;
– співпраця між мігрантськими громадами та місцевими церквами;
– залучення молоді до місії та служіння;
– нові виклики, пов’язані з поширенням ісламу та секуляризацією.
Лідери наголосили, що європейські церкви мають перейти від бачення діаспорної місії як окремого явища до створення справді міжкультурної місіології, у якій християни з Глобального Півдня і корінні європейці спільно формують нові форми церковного життя.
“Друге і третє покоління мігрантів уже бачить себе європейцями — вони народилися тут, говорять європейськими мовами й поділяють європейський світогляд,” — зазначили учасники.
Водночас нове покоління шукає сенсу, приналежності та справедливості, що відкриває нові можливості для місії, яка поєднує Євангеліє з турботою про суспільство, довкілля та соціальну справедливість.
“Тиха віднова” і виклики партнерства
Попри зростання секуляризму, місійні лідери відзначили “ознаки руху Божого” в Європі — формування нових спільнот, історії духовного оновлення та “тиху віднову” у Великій Британії, де все більше молодих людей шукають віру.
Проте, зауважили вони, існує напруга між церквами та місійними організаціями щодо ролей і відповідальності. Для ефективного руху вперед необхідно поглибити довіру, чітко розмежувати функції й налагодити партнерство.
Європейська публічна місіологія
Окрему увагу приділили розвитку Європейської публічної місіології — підходу, який виходить за межі традиційної євангелізації та закликає до активної участі церков у суспільному житті.
Серед запитань, які обговорювали учасники:
– як християни можуть реагувати на зростання ісламу, уникаючи водночас ісламофобії;
– як протистояти християнському націоналізму, не відмовляючись від християнського громадянства та суспільного свідчення;
– як Європа може знову стати місіонерським континентом, відкритим до співпраці з церквами з усього світу.
“Бог діє в Європі, навіть у період постсекулярності. Наше завдання — бачити ці знаки і долучатися до Його руху,” — підсумували учасники.
Читайте також:
