Блог Михайла Черенкова

Білорусь, біле і чорне

Я далеко від Білорусі. Але думки весь час там. І багато видно навіть на відстані. Видно з фотографій і відео, які страшно дивитися.

Картинки звідти врізаються в пам’ять.

Що там на них? Біле і чорне.

Я бачу людей в білому. Красиві, добрі, сміливі люди.

Жінки, пенсіонери, молодь.

Вони взялися за руки і стоять за свою і нашу свободу, за гідність людини як такої.

Мені дуже хотілося б стати поруч, в один ланцюг.

Саме там, разом з ними місце для священиків і простих християн. Христос був би там.

Або ви думаєте, що Він був би на боці кривавого диктатора і допомагав його карателям добивати мирних людей?

На цих же фотографіях я бачу людей в чорному.

Вони стріляють на ураження, накидаються зграєю на беззахисних і поранених, лаються останніми словами і глумляться над ідеалізмом молоді. Для них немає нічого святого. Вони продали душу дияволу.

Хто при здоровому глузді може сказати, що тут треба бути «поза політикою», що всі кольори однаково хороші? 
[sc name=”futerblock” ]

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Михайло Черенков

Пастор церкви Revival, м. Ванкувер. Міжнародний директор Mission Eurasia, доктор філософських наук, професор Українського католицького університету, автор кількох книжок про євангельський протестантизм, активний проповідник, батько 4 дівчат: Був ректором Донецького християнського університету. Експерт з питань релігійної свободи.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button