Повномасштабна війна суттєво вплинула на звички українців — особливо на рівень тютюнопаління. За даними лікарів, у 2025 році середній курець в Україні споживає приблизно 26 цигарок на день, тоді як до початку війни цей показник становив близько 21. Така тенденція свідчить про зростання залежності і потребує негайної уваги з боку держави.
Про це в ефірі радіо «Київ FM» розповіли кандидат медичних наук, кардіолог Ольга Срібна та лікар-терапевт, представник Збройних сил України Вадим Жежера.
Зростання стресу та пошук виходу
Медики наголошують, що різке збільшення кількості викурених цигарок пов’язане не лише зі стресом, а й із психологічною потребою у “ритуалі” — коротких перервах, які допомагають відчути контроль над ситуацією.
Однак саме такі механізми самозаспокоєння несуть серйозну загрозу для здоров’я.
«Багатьом людям складно відмовитися від паління одразу, адже тютюнова залежність — це, по суті, нікотинова залежність, — пояснює лікарка Ольга Срібна. — У таких випадках слід не лише говорити про заборону, а й шукати способи зменшення шкоди від продуктів горіння, які є головним чинником розвитку серцево-судинних і онкологічних хвороб».
Альтернатива для тих, хто не може кинути одразу
Фахівці зазначають, що повна відмова від куріння залишається найкращим рішенням, проте існують менш шкідливі варіанти для перехідного періоду.
До таких належать системи нагрівання тютюну (ТВЕНи), нікотинові подушечки (паучі) та інші продукти зниженої токсичності, у яких відсутнє горіння.
«Якщо людина не може різко кинути, важливо мінімізувати вплив диму. Саме процес горіння — найшкідливіший аспект куріння. Бездимні технології усувають цей фактор і дозволяють поступово зменшити шкоду», — уточнила Срібна.
Необхідна державна програма боротьби з тютюнопалінням
Лікарі переконані, що питання нікотинової залежності потребує системної державної відповіді.
Серед пріоритетів — створення програм допомоги курцям, фінансування інформаційних кампаній і розвиток психологічної підтримки для людей, які переживають хронічний стрес через війну.
«Нині йдеться не лише про шкідливу звичку, а про поглиблення національної проблеми здоров’я, — підсумував лікар Жежера. — Без втручання держава ризикує отримати зростання серцево-судинних і легеневих хвороб серед працездатного населення».
Читайте також:
