Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкт про мобілізацію
7 лютого Верховна Рада України зробила крок до посилення мобілізаційних заходів, схваливши в першому читанні законопроєкт, який вже викликав жваві дебати серед політиків. Законопроєкт передбачає низку нововведень, включаючи зниження вікового порогу для мобілізації та введення електронного кабінету призовника, що має спростити військовий облік та процедуру вручення повісток.
Джерело: bbc.com
Проєкт, запропонований урядом, отримав підтримку 243 депутатів, перевищивши мінімально необхідну кількість голосів – 226.
Оригінальний документ, розроблений Міністерством оборони, став предметом гострої критики та численних зауважень. Його було представлено в парламенті на Різдво, але після інтенсивних дискусій влада вирішила не виносити його на голосування у першому читанні, відправивши на доопрацювання до уряду.
Міністерство оборони зобов’язалося вдосконалити законопроєкт та представити його знову, що і було зроблено.
Український уряд визнає необхідність посилення мобілізаційних заходів для забезпечення військового обліку великої кількості чоловіків та поповнення військових рядів після значних втрат у ході триваючого конфлікту з Росією, який триває майже два роки.
Президент Володимир Зеленський раніше повідомляв про плани мобілізації приблизно 450-500 тисяч осіб у 2024 році. Законопроєкт передбачає зниження вікового порогу для мобілізації з 27 до 25 років, ініціативу, яку Зеленський вже підтримав, заявивши, що не буде ветувати закон, якщо будуть надані переконливі аргументи. Також у травні президент мав на розгляді інший закон, що знижував віковий ценз для мобілізації.
Законопроєкт вводить концепцію “електронного кабінету призовника”, який має бути створений усіма військовозобов’язаними.
Військовозобов’язані також зобов’язані оновити свої дані в ЦНАПі, військкоматі або в електронному кабінеті протягом 60 днів.
Отримавши повістку, особи повинні з’явитися у вказаний термін та місце.
Процедура вручення повісток спрощується, дозволяючи їх вручення особисто або через електронний кабінет.
Якщо особа з’являється за повісткою, вона отримує додаткові два місяці для проходження медичної комісії та вирішення особистих справ перед приєднанням до армії.
У випадку ухилення від виконання військових обов’язків, законопроєкт передбачає санкції.
Скандальна норма, що дозволяла ТЦК самостійно вносити ухильників до Єдиного реєстру боржників, була вилучена з нової версії через звинувачення в порушенні прав людини та корупційних ризиках.
Для застосування найсуворіших санкцій тепер потрібне судове рішення.
Якщо особа не з’являється за повісткою, поліція може доставити її примусово. Якщо це неможливо, ТЦК вимагає виконання обов’язку, і якщо через 10 днів особа продовжує ігнорувати вимоги, звертається до суду.
Законопроєкт також передбачає обов’язок для чоловіків віком від 18 до 60 років мати при собі військово-облікові документи.
Українцям за кордоном для отримання консульських послуг також потрібні військово-облікові документи.
Законопроєкт пропонує скасувати статус “обмежено придатний до служби”, зобов’язуючи осіб з таким статусом пройти повторну медкомісію.
Вперше дозволяється мобілізація осіб, які відбули покарання за злочини, за винятком тих, хто скоїв тяжкі злочини або злочини проти національної безпеки.
Законопроєкт скасовує строкову службу, замінюючи її на “базову військову службу”.
Також передбачається демобілізація для тих, хто служив останні 36 місяців, з деякими обмеженнями.
Омбудсмен Дмитро Лубінець висловив занепокоєння щодо конституційності деяких положень законопроєкту, зокрема щодо порядку виїзду за кордон та обов’язку реєстрації електронного кабінету військовозобов’язаного.
Незважаючи на це, Лубінець закликав Раду ухвалити законопроєкт у першому читанні, вважаючи можливим виправлення зауважень до другого читання.
Читайте також:
Анастасія Радіна, голова антикорупційного комітету парламенту, вказала на корупціогенні норми в законопроєкті, зокрема щодо демобілізації та відстрочки від призову, закликаючи до їх виправлення до другого читання.
