Україна для російських християн – це не питання вибору між Росією та Україною

Україна для російських християн – це не питання вибору між Росією та Заходом. Україна для російських християн – це питання морального вибору між демонічною ідеологією та Божественними категоріями зла та добра, між злом та Євангелієм, між дегуманізацією всього неросійського та відновленням людяності за Євангелією.

На жаль, все ще для багатьох російських християн європейський гей страшніший за російського пілота, що бомбить мирні міста і вбиває сотні й тисячі людей, страшніший за російських танкістів, артилеристів, солдатів, які здійснюють етноцид українського народу. Що трапилося з традиційними християнськими цінностями, що цінність людського життя вже ніщо, у порівнянні з скріпами «русского мира»?

Зробіть моральний вибір… Не мовчіть бодай у своїй сім’ї, у своїй церкві, на своїх молитовних зборах.

Молитва за мир не має жодної сили. Мир і примирення мають певні Біблійні категорії добра та зла.

Біблія називає нечестивця – нечестивцем. І не закликає примирятися з нечестивцем на його умовах, щоб жити нам мирним і тихим життям.

І хоча і Каїн і Авель мали гріховну природу, але біблійна історія говорить нам про те, що саме Каїн убив Авеля, називаючи на ім’я й агресора, і жертву, вбивцю і вбитого. «А за що Каїн Авеля вбив?»

Не був конфлікт між братами, як писали російські баптистські пастори. Це був акт бунту проти Бога, проти батьків і проти брата, коли Каїн з презирством ставився і до своїх батьків, і до свого брата. Не Авель і батьки повстали проти Каїна, але саме Каїнів гріх направив до братовбивства. Біблія вчить нас називати конкретні явища відповідно до їхньої сутності. Вона не закликає просто молитися за мир…

Російська духовність, явлена ​​в демонічної ідеології «русского мира», як ракова пухлина, що охопила уми настільки багатьох росіян, виросла до жахливих розмірів не без безпосередньої участі російських православних і протестантських церковних служителів.

І поки багато хто з вас, церковні служителі, розмірковують, що всі ми грішні й що вежа впала на не більше і не менш грішних людей, в цих спробах прикритися біблійним віршем як фіговим листочком, я бачу жахливу неспроможність вірити й співчувати своїм братам і сестрам по вірі, що належать до тієї ж деномінації, що говорять тією ж мовою.

Жахлива нездатність. Ця нездатність зцілитися тим, що у вас є шанс і можливість приїхати та загородити своїми грудьми українських мирних жителів, яких систематично вбивають, від «спецоперації», яка нібито тільки точково працює і не стріляє у мирних жителів. Саме російські пастори мені це намагалися і намагаються довести, бо так сказав вождь, і вони не можуть йому не вірити.

Я можу назвати поіменно багатьох пасторів, хто мені особисто вихваляв духовність російського народу, його містичне вселенського масштабу богошукання, Богом покладену відповідальність на Росію за духовність усього світу, та іншу лжедуховну маячню. На мої спроби заперечити, низка пасторів говорила, що я нібито український націоналіст, русофоб.

Російські християни повинні зробити вихід з ідеології «русского мира», зректися «скріп», схвалення «спецоперації». Молитва за мир не зарадить. Вона не трансформує розум, серце та душу.

Зречення від ідолопоклонства «русского мира» дає можливість Святому Духу зцілити розум, серце і світогляд, прийняти, що в Соборній Церкві немає місця «русскому миру», але є місце представникам російської нації. Є місце, але не на умовах «русского мира», а на умовах Царства Божого. Людина перетворюється на те, чому або кому вона поклоняється. І зараз я бачу наскільки жахливі для православної та протестантської спільноти Росії наслідки поклоніння «русскому миру, духовності, скріпам».

Але є і Седрахи, Месахи, Авденаги, є ті, хто не схилив коліна (як Бог нагадував Іллі) перед ідолом «русского мира». І за них моя вдячність Богові та молитва. Євангеліє Царства Божого – це і зцілення ненависті до всього неросійського, це зречення «можемо повторити», від «діди воювали», від дегуманізації України та західної цивілізації. «Русский мир», замисліться, дегуманізує всіх, крім себе. Євангеліє Царства Божого зцілює людину і людяність у людині, повертає людині Божий образ та подобу.

І благаю, приберіть із ваших сайтів хвалебні та подячні листи тирану, який здійснює етноцид українського народу. Ці листи досі там. Це не є аполітичність, це – злочинна співучасть, ототожнення себе з тираном, якому російські християни висловлюють подяку за захист «русского мира» та незрозумілих традиційних цінностей, що розлюднили Україну та решту людської цивілізації.

Ви багато зараз кажете нам, що Христос не звертався до тиранів із проханням зупинити війну. Але Христос і апостоли не дякували Пілату та Іроду за захист традиційних юдейських цінностей і мир в Юдеї, тим більше письмово… Що трапилося з Євангелієм, коли настільки жахлива нездатність у віруючих назвати війну війною, а вбивство мирних жителів – вбивством, та «русский мир» − демонічними скріпами?

Лев Толстой просить перейменувати свою книгу в «Спецоперація та світ», щоб відповідати духу сучасних російських духовних скріп…

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!