Блог Сергія Головіна

Церква в Єрусалимі і біблійний комунізм

У певних колах набуває популярності ідея, що саме комунізм, з властивим йому відкиданням приватної власності, є найвищою формою громадянського суспільства, передбаченою Біблією.
Прихильники такого підходу посилаються на зразок Єрусалимської церкви, де [su_pullquote]«Усі ті, які повірили, мали одне серце і душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне… Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував.»(Дії 4:32, 34-35).[/su_pullquote] Ніяка інша з ранніх церков комуністичного підходу не практикувала. Чи є цей прецедент моделлю для побудови громадянського суспільства? Ні в якому разі! Мета правильно організованої політичної системи – забезпечення стабільності, добробуту і безпеки для своїх громадян. Що ж ми бачимо в Єрусалимі? Проходить зовсім трохи часу, і церква, члени якої ще недавно жили на повному самозабезпеченні, починає постійно потребувати. Вона впадає в залежність від фінансової підтримки спершу сирійських, потім галатських та Асійських, а після ще й македонських церков, які зберігали традиційне ставлення до власності, і тому здатні і себе утримувати, і тих братів які мають потребу. Величезну частку місіонерського служіння апостола Павла в підсумку становить «допомога святим, які переживають злидні» (2 Коринтян 9:12, див. Також 8: 4, Римлян 12:13, Дії 24:17 та ін.).
Приклад Єрусалимської церкви підтверджує лише одне: комунізм економічно неспроможний. Він «проїдає сам себе». Виникає питання: навіщо ж тоді Господь допустив таке улаштування для Єрусалимської церкви? Адже це ж, дійсно, був комунізм за Божим задумом! Відповідь проста: Богу було відомо, те, чого люди не могли і припускати: пройде зовсім небагато часу, і від Єрусалиму не залишиться каменя на камені.

Більше про комунізм:

Коли в 70-му році Єрусалим був зруйнований армією Тита, ті, хто накопичував скарби, скуповував нерухомість, збільшував свій добробут, позбулися всього, що мали, в тому числі – власного життя. Церква ж все, що мала, інвестувала в поширення Доброї Новини, і не втратила нічого. Більш того, за твердженням античних істориків, в тому числі – нехристиянських (Йосип Флавій), учні Христові залишили місто, як тільки побачили знамення, передбачені їх Учителем (Від Луки 19: 43-44, Від Матвія 24: 15-20). А прийшовши в інші краї, вони знайшли і доми, і братів, і сестер, отримуючи у сто крат (Від Матфея.19: 29).
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button