Моя участь в Бостонській конференції закінчилася, і я вирішив зробити ще один «духовний» вчинок. Я відправився на баскетбольний матч Бостон Селтікс. Що поробиш, я просто не зміг собі відмовити в такому задоволенні. До того ж я з раннього дитинства мріяв побачити Бостонський стадіон своїми очима. Останньою краплею став той факт, що Бостонська команда грала з моєю улюбленою командою Сан-Антоніо Сперс.
Я зайняв своє місце. В голові зрадницьки крутилася підозра, що я, мабуть, був єдиним вболівальником Сперс посеред всього цього натовпу. У такому випадку краще було тримати язик за зубами. Втім, це виявилося не так вже й просто. Якийсь час я всіляко стримував свої емоції, але це тривало не довго. До кінця першої чверті я видавав самотні переможні вигуки кожен раз, коли Сперс робила очко.
Люди почали обертатися і підозріло поглядати в мою сторону. Ризикова ця справа, я вам скажу, бути «голосом того, хто кличе»!
Приблизно в цей самий час я помітив ще одного прихильника Сперс з протилежного боку залу. Він теж аплодував приїжджій команди. Коли я плескав у долоні, він плескав зі мною. У мене з’явився партнер. Ми підтримували один одного. Мені відразу ж стало легше.
В кінці другої чверті я пальцями показав йому знак перемоги. Він відповів тим же. Мій новий друг був ще дуже молодий, але мене це не бентежило. Нас об’єднувала вища єдина ідея.
Читайте також:
Саме для цього існує церква. Протягом усього тижня ти підбадьорюєш команду, яка приїхала. Ти аплодуєш успіху Того, Кому протистоїть цей світ. Ти стоїш, коли всі сидять, і залишаєшся нерухомим, коли всі підхоплюються на свої ноги.
Однак ти теж потребуєш підтримки. Тобі теж потрібно перебувати з хлопцями, які радіють в унісон з твоєю радістю. Ти потребуєш того, що Біблія називає спілкуванням. Ти теж маєш потребу в щоденному підбадьоренні. Інакше, через якийсь час у тебе просто може з’явитися бажання стати частиною натовпу.
Автор: Макс Лукадо
[sc name=”futerblock” ]
