Колись у Всесвіті відбулося щось надзвичайне. На землі, в Єврейському Віфлеємі, вночі народжується дитина. Але це не просто дитина.
Це єдина у своєму роді Дитина. Одна з особистостей Трійці стає людиною, втілюється.
Ми настільки звикли до цього слова, що навіть до кінця не усвідомлюємо, що воно означає.
Слово «втілення» походить від слова «плоть» або, по-іншому, «м’ясо». Божественна сутність набула форми м’язів, жил, крові і кісток, ставши людиною, як всі ми.
К. Льюіс сказав про це так: «Він, Вічносущий, Який знає все і Який створив Всесвіт, став не тільки людиною, але немовлям, а перед тим − зародком в тілі жінки. Якщо ви хочете зрозуміти, що це для Нього означало, подумайте про те, як би сподобалося вам стати слимаком або крабом».
Бог зійшов на землю.
Бог увійшов в світ Ісусом Христом.
Для цього є багато причин. Але одна з причин в тому, щоб ми стали учасниками «… не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але, подібно до нас, випробуваного в усьому, крім гріха» (Євр.4: 15) Нам потрібен священник, який переживав подібні нам спокуси і здатний поспівчувати нашим слабкостям.
Ви думаєте, що вас ніхто не розуміє?
Христа не розуміли Його учні, оточення, і що дивно, навіть Його сім’я. Його власний народ Його не прийняв.
Вас зрадив друг або близька людина?
Христа зрадив чоловік, з яким Він ділив всі тягарі служіння впродовж трьох років.
Перед розп’яттям Його кинули всі учні.
Вас незаслужено образили, принизили? Про вас говорять неправду?
Христа принижували, в Нього плювали і Його засудили за безпідставним звинуваченням.
Ви втрачали друзів і близьких?
Христу довелося зазнати і таке.
Вам боляче і страшно?
Ісус пережив подібне. Йому було так страшно перед прийдешнім розп’яттям, що Він молився «з голосінням великим та слізьми» (Евр.5: 7) і від внутрішньої напруги з Його чола капали краплі крові.
Читайте також:
Може у когось з вас був момент, коли ви не мали де переночувати? Христу точно ніде було прихилити голову.
Вам здається, що Бог вас залишив?
Христу не здавалася. Коли Він висів на хресті, в найстрашніший Свій час, Його Батько насправді відвернувся від Нього. Відвернувся від Нього, щоб повернутися до вас.
Бог зараз не залишає вас тільки тому, що колись Він залишив Свого Сина.
І саме тому, що Ісус знає, як ми себе почуваємо, що переживаємо, ми можемо сміливо і безстрашно наблизитися «до престолу благодаті, щоб отримати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги» (Євр.4: 16)
Це означає, що в цей момент, коли ви читаєте ці рядки, а я займаюся своїми справами, Ісус приносить до престолу Отця наш біль, переживання, потреби, гріхи і молить за нас і просить про милість для нас.
Бути прощеним, прийнятим, зрозумілим Самим Творцем і отримувати від Нього милість і бачити Його доброту щоразу, коли ми потребуємо допомоги, хіба це не чудовий привід святкувати Різдво?
