У тридцятій главі Книги Притч Соломонових мурахи названі «народом». В оригінальному тексті Старого Завіту те ж давньоєврейське слово вжито щодо людей (наприклад, «народ Ізраїлю»). І, як не дивно, мурахи дійсно багато в чому схожі на людей.
Мурахи працелюбні. Мурахи люблять сонячне світло – вони годинами очищають територію мурашника від листя, рослин і навіть чагарників.
Мурахи часто забрідають далеко від мурашника. Один вчений з Каліфорнійського університету позначив мурах різнокольоровими точками й спостерігав за їхнім переміщеннями. Навіть далеко від дому мурашки не губилися і не збивалися зі шляху. Коли ж дослідник одягав на них крихітні шори, мурахи розгублено бродили, і були неспроможні знайти свій будинок. Цей експеримент, серед інших, доводить неймовірну зорову пам’ять мурах.
А які штуки проробляють мурахи, щоб ви поділилися з ними ласощами, принесеними на пікнік! Один з найцікавіших способів – забратися на дерево, в тіні якого розташувалися їдці, вибрати листок, який низько звисає над чимось смачним, і перегризти його стебло. Мить – і мураха плавно опускається прямо на ваш бутерброд.
Перечитайте Книгу Притч Соломонових 6: 6 і 30:25 і переконайтеся: Святе Письмо точно й істинне навіть в таких дрібницях, як повадки мурах!
Книга Притч Соломонових 30:25
«Мурахи – народ не сильний, але влітку заготовляють їжу свою».
Джерело: День з Творцем
[sc name=”futerblock” ]
