Уповільнення мовного переходу: омбудсменка Івановська попереджає про «мовний відкат» серед українців
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що після різкого мовного зламу 2022 року в Україні відчутна часткова зупинка тенденції переходу на українську і навіть «поступовий відкат» — частина громадян повертається до звичних мовних практик.
Джерело: espreso.tv
Після мовного підйому — перші ознаки зворотної хвилі
В інтерв’ю для «Еспресо» мовна омбудсменка зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення багато українців обрали державну мову як символ опору агресору. Перехід на українську став знаком ціннісного вибору, зміцнення ідентичності та громадянської позиції.
Однак нині, за її словами, ця динаміка сповільнилася:
«Проте зараз відчувається поступовий відкат — деякі повертаються до комфортної мовної бульбашки», — наголосила Івановська.
Соціологія підтверджує: попри те, що частка україномовних у побуті зросла, темп переходу вже не такий інтенсивний, як у перші два роки війни.
Чому українці знову повертаються до старих мовних звичок
На думку омбудсменки, є кілька чинників:
- адаптація до затяжної війни, коли перші емоційні рішення поступаються звичці;
- соціальне середовище, яке залишається частково російськомовним;
- повернення до звичних комунікативних моделей, якщо сім’я чи оточення не перейшло на державну;
- «мовні бульбашки», де перехід не відбувся — особливо в приватному та цифровому спілкуванні.
Мовне законодавство потребує оновлення
Івановська підкреслила: першочерговим завданням її офісу залишається контроль за дотриманням мовного закону та захист права громадян на отримання інформації та послуг українською.
Водночас, мовне законодавство потребує адаптації:
«Шість років тому це був компромісний варіант і великий крок уперед. Але сьогодні очевидно, що в законі бракує деяких положень для його повної дієвості», — зазначила Уповноважена.
Зараз при Комітеті гуманітарної та інформаційної політики працює робоча група, яка уточнює механізми реалізації закону. Йдеться не про зміну принципів, а про посилення інструментів контролю і впровадження норм, які відповідають умовам війни, коли Росія продовжує політику знищення української ідентичності.
Контекст: мова як чинник відновлення і стійкості
Питання мови сьогодні — не лише культурне чи адміністративне. В умовах війни воно пов’язане з:
- національною безпекою,
- збереженням ідентичності,
- інформаційною стійкістю,
- духовною та культурною суб’єктністю.
Для церковних спільнот, освітніх закладів, громадських ініціатив питання мови залишається частиною ширшої місії — формування свідомого суспільства, яке розуміє власну історію і захищає свої духовні та культурні кордони.
Читайте також:
