Відродження християнства в Росії (у тому числі євангельського) буде можливим з нової хвилі євангелізації, яка включатиме і депутинізацію церкви і християнської спільноти. У Німеллера можна багато чого повчитися, тому що він понад тридцять років у пост-гітлерівській Німеччині їздив по церквах з проповідями, бесідами про денацифікацію церкви й богослов’я. І саме денацифікація призвела до миротворчих діалогів та примирення з німецьким народом.
Духовні скріпи Росії, якими пишалося так багато християн (православних і протестантів різного штибу) виявилися демонічними узами совісті, богослов’я, місіології та екклесіології. Примирення потрібно буде, і миротворчі діалоги будуть потрібні. Але вони повинні будуть включати обов’язкове питання, яке Бог любив ставити кожному пророку: «Що ти бачиш?». Пророча роль Церкви полягає саме у відповіді на це питання: наскільки ми дивимося на світ очима Бога, а не очима демонічної кремлівської ідеології, яка стала частиною еклесіологічно-богословського дискурсу?
Ще у грудні 2013 р., на конференції у Новосибірську, я часто чув молитви від росіян у церкві на тлі того, що Україна хотіла набути статусу кандидата в ЄС. Суть молитви: «Боже, зупини українців, що вони готові за шматок хліба продатись Європі та геям, і зрікаються нашої російської духовності». Я на жодну таку молитву не сказав «Амінь». А тільки просив Бога мудрості дочекатися закінчення конференції, щоб швидше виїхати. Якісь спроби пояснити щось про Україну завжди закінчувалися ось цим: «не все так однозначно».
І ось тепер усе начебто вже однозначно. Але більшість не відповідає на питання «Що ти бачиш?», питає Господь…
Пророки в книгах Суддів, Царів і Хронік дуже чітко називали царів: нечестивий − благочестивий. І якщо пророк виправдовував убивцю Ахава, що «не все так однозначно», то це був лжепророк. Але наскільки сьогодні вистачить пророчого голосу народу Божого в Росії вбивцю назвати вбивцею і не додати «не все так однозначно»?
Читайте також:
Для усвідомлення потрібен час. Для лікування пам’яті та думки потрібен час. Для трансформації потрібен час, щоб відповісти на запитання «Що ти бачиш?». І цей час починається зі зречення радянського світогляду, комуністичних цінностей та ідей путінізму про збирання народів російських вогнем і мечем у єдиний народ, бомблячи мирні міста і розстрілюючи мирних жителів. І щоразу нагадуватиму про причинно-наслідковий зв’язок: не Україна напала на Україну у 2014, а Росія напала на Україну, створивши маріонеткові «держави», щоб легалізувати свій збиральний похід. Що ти бачиш?..
Повністю згоден і цілком підтримую всі ці – дуже розумні й актуальні думки і аргументи шановного автора.
Разом з тим задаюся отаким питанням.
Тобто. Для подібної – означеної автором – “пост-путінської” МЕНТАЛЬНО-СВІТОГЛЯДНОЇ трансформації свідомості більшості російських і, зокрема, євангельських християн (а, тим паче, всього російського суспільства загалом), мабуть, знадобляться довгі-довгі роки. А, може, і десятиліття…
Крім того, нині схожі духовні викривлення – тою чи іншою мірою – мають вплив на деяку частину євангельських (не кажучи вже про інших) християн, на жаль, і в Україні…
Одначе чи є у них цей час?! Бо, як красномовно засвідчують численні – і саме сучасні – події, знамення і факти, дуже скоро має відбутися Друге пришестя Ісуса Христа…
Водночас УСЕ тут у владі і руках всемогутнього й милостивого Господа. Так що, напевно, маємо молитися – в т. ч. – і в цих намірах.