Блог Миколи Романюка

Хто такий Йоганан а Матбіль? Хрещення чи занурення?

Дослівно з івриту – це Іван що занурює. А на грецькій Іоанес о Баптістес. Ми звикли більше до Івана Хрестителя.
Ось тут і моє питання: як той, “що занурює” став “хрестителем”? Цього не знаю ні я, ні розумні академічні етимологічні словники. Найцікавіше що знайшов, це походження старого слов’янського слова “кресті” “крестіті” від того ж кореня що й сучасне українське “скреснути” – як скресає крига (Етимологічно-семантичний словник української мови. Т. ІV).
Зрозуміло, коли скресає крига то у воду можна зануритися. Але як я розумію, це ще й може мати значення розриву/розлому – тобто у богословському сенсі перехід від поганського життя невір’я до нового життя посвяченого Богові. Може бути. Тим дивніше мені читати російськомовні джерела, які взагалі вирулюють на слово Христос (яке зі свого боку є неперекладеним словом Помазаник) або ж на слово хрест (чи розп’яття)?? Але як просте єврейське і таке ж просте грецьке “занурювати” могло перетворитися у настільки далеке й малозрозуміле стосовно оригіналу слово? Бо хто з сучасників пов’язує хрестити й хрещення з зануренням? Я частіше чув від православних українців що хрещення пов’язане з хресним знаком! Була, доречі, спроба редакторів-протестантів другого нашого перекладу ‘відірватися’ від співзвуччя зі словом ‘хрест’ – вони домоглися поширення слова “хрищення”. Але це особливо не допомогло наблизитися пересічному читачу до слова першоджерела.

Маю відчуття, що за складним, незрозумілим словом перекладачами слов’янського, а згодом російського та українського Нового Заповіту приховане (дуже не хочеться вірити що свідомо) оригінальне значення. А може таки свідомо, адже воно очевидно розбігалося з поширеною і домінуючою практикою часткового занурення та все частіше кроплення в історичних церквах.
В Євангеліях, а згодом в Діях читаємо про людей, які вірували, що вони одразу … ні, не просто хрестилися – вони ЗАНУРЮВАЛИСЯ (Дії 2,38;41; 9,18; 16,33; 19,5). Коли наш Учитель і Спаситель возносився, Він повелів послідовникам йти, розповідати усім про Ісуса Спасителя, а приймаючих занурювати й навчати (Мт. 28,19-20). А коли апостол Павло пише, що ми у Христа хрестилися, то дослівно каже, що ми в Нього ЗАНУРЕНІ (Рим. 6,3)! І це після того, як Дух Святий усіх віруючих саме ЗАНУРИВ у одне Христове тіло (1 Кор. 12,13).
Залишається надіятися, що наступний перекладач не буде догоджуючи традиції до певної міри спотворювати перекладений українською текст Святого Писання.
P. S. Варто додати, що таке перекладацьке затуманення окремих слів Писання зачепило не лише наш переклад, але й, на жаль, всі інші. І прикро також, що хрещення-занурення не єдине слово…
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Микола Романюк

Микола Романюк, 45 років, одружений, троє дітей. Вивчав німецьку в Дрогобичі, богослов’я в Одесі. Викладаю у семінаріях та на семінарах, старший пастор в Ірпінській біблійній церкві. Відчуваю своє покликання у тому, щоб пізнаючи Бога і служіння Його людям, допомагати в цьому іншим.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. “Залишається надіятися, що наступний перекладач не буде догоджуючи традиції до певної міри спотворювати перекладений українською текст Святого Писання.”
    А я от хочу надіятися, що шановний автор цього тексту колись серйозно візьметься за вивчення СИНТАКСИСУ рідної мови і, зрештою, буде добре знати – де і як у реченнях ставити розділові знаки. Й, зокрема, коми. :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button