Хто такі євангеліки? Що таке євангелікалізм? Це не конфесія, це рух. В історії церкви завжди виникали рухи за оновлення церкви. В епоху отців церкви таким рухом було чернецтво. В часи середньовіччя жебручі ордени. В добу Ренесансу новітні форми побожності в дусі via moderna, а відтак Реформація. Всіх їх поєднує бажання повернення церкви до первісних ідеалів християнства. І євангелікалізм є одним із них.
Євангелікалізм виник у XVIII ст. у Британії як реакція на кризу в протестантській церкві Англії. І швидко перекинувся, як пожежа, на інші протестантські церкви Нової Англії та згодом і континентальної Європи. У ХХ ст. він охопив також католицизм у формі потужного харизматичного оновлення.
Читайте також:
Візитівкою євангелікалізму стали всім відомі сьогодні слова: «Прийняти Ісуса своїм особистим Господом і Спасителем». А якщо говорити більш суттєво, то ключовими положеннями євангелікалізму є такі:
- центральне місце замісної жертви Ісуса на хресті;
- необхідність особистого навернення (яке зазвичай називається народженням згори);
- першорядне значення особистих стосунків з Богом;
- надзвичайна роль особистого контакту зі Святим Письмом;
- наголос на особистій святості та духовному рості;
- важливість особистого свідчення та активного благовістя.
Загалом євангеліком можна назвати кожного, хто сповідує і практикує ці принципи, незалежно від конфесійної приналежності. Саме тому я можу цілком серйозно і щиро говорити про себе, що я не став євангеліком, я завжди ним був. Змінилося інше: я усвідомив, що не готовий жертвувати цими принципами, захищаючи деякі церковні традиції. Інакше кажучи, я змінив акценти й перерозподілив пріоритети, поставивши для себе головним префіксом «євангельський», а все решта тільки після нього і не його ціною. І моя душа стала на місце, я знайшов мир і спокій. Я знайшов себе.
[sc name=”futerblock” ]
