Євангеліє починається з милості. Це основа, наріжний камінь і базовий принцип побудови стосунків у Божому Царстві. Все починається не із заслуг (що заслужив, те й маєш), не із вигоди (що я буду за це мати?), а з дару (що я можу дати?). І починається це з Бога. Він перший великодушно дарує нам Свою милість. Прощає. Дає новий шанс. Простягає руку. Допомагає. Відновлює. Підіймає. Покриває любов’ю. Ось логіка Євангелія! Однак, цим усе не закінчується. Врешті-решт Євангеліє передбачає вдячність. І без вдячності благодать не діє. Радше навпаки, спричиняє ще важчий засуд.
«Тоді його Пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти Мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як Я був змилосердився над тобою? І розгнівавшись його Пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. Отак і Мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого» (Мт. 18:32-35).
Отож, друзі, як бачимо, халяви немає. Немає неробства, немає гіперблагодаті, а дешевої й поготів. Немає пасивності, немає ледарства, немає байдикування та дармоїдства. Притча про таланти говорить про це чітко і ясно, не залишаючи жодних підстав для кривотлумачень.
Читайте також:
Та хтось спитає, чи не призводить це часом до так званого «спасіння ділами»? Аж ніяк! Адже в основі тут завжди лежить благодать. І саме щедро виявлена нам Божа милість вводить нас в зовсім іншу площину стосунків: не вигоди, а дару, не користі, а жертви, не розрахунку, а ласки! І саме в цьому є мудрість хреста і повна картина Євангелія.
