До чого може призвести пандемія у наступного покоління
Пандемія коронавірусу може прискорити втрату віри у наступного покоління, якщо церкви не знайдуть способів краще навчати молодих відвідувачів церкви та підтримувати з ними зв’язок, стверджують старші дослідники Barna Group. Повідомляє The Christian Post.
Девід Кіннаман, президент євангельської християнської фірми, що знаходиться в Каліфорнії, і Марк Метлок, директор аналітичних досліджень, цитували попередні дослідження, в яких підкреслювалося, що більшість молодих людей, які виросли в церкві, або підуть від своєї віри, або від церкви, йшлося під час нещодавньої дискусії про вплив пандемії на християн віком 18-29 років.
- Аналітичний звіт 2020 року стосовно уподобань та інтересів українців до ЗМІ, джерел інформації та медіаграмотності
- В ООН попередили про голод «біблійних масштабів» через пандемію коронавірусу
І обидва вважають, що пандемія ще більше погіршить цю кризу віри, якщо не будуть вжиті заходи для зменшення її наслідків.
«Я насправді думаю, що ми побачимо все більшу кількість людей, які втратили зв’язок зі своєю релігійною спільнотою, зі своїми звичними ритмами та практиками. Насправді ми будемо спостерігати все більшу кількість таких людей у найближчі роки, і довгостроковий вплив буде мати ще більше наслідків від цього», – сказав Кіннаман.
«Ми знаємо, що сьогодні 22 % молодих людей – «блудні діти». Вони повністю втратили віру. Ця кількість зросла вдвічі у порівнянні з 11 % 10 років тому. Тож як це виглядатиме через 10 років, важко знати, але ми думаємо, що це насправді прискорить цю проблему», – пояснив президент Barna Group.
На запитання про те, що він бачив і чув від церков, які намагаються реагувати на проблему, Метлок висвітлив дослідження, яке показало, що серед людей, яким 18-29 років та виховуванні на християнській основі, лише 10 % з них вважаються ідеальними чи «стійкими» учнями Ісуса Христа. Близько 22 % більше не є християнами, а 30 % класифікуються як «кочівники», оскільки вони все ще вірять у Бога, але не пов’язані з церквою. Ще 38 % вважаються «звичними відвідувачами церкви», але не мають близьких стосунків з Богом.
«Важливо усвідомлювати, що 22 % – це ті, які просто більше не ходять до церкви. Вони більше не визнають себе християнами. Це досить серйозно», – сказав Метлок.
«Існує ще одна група, яку ми називаємо «кочівниками» – вони ідентифікують себе як християни, проте не пов’язані з церквою. Але є інша група, яка насправді не так пов’язана з Богом, але вони часто приходять до церкви, – звичні відвідувачі церкви. А ще є стійкий тип, який ми називаємо ідеальним учнем», – продовжив він.
Метлок припустив, що оскільки церкви все ще мають стосунки зі своїми звичними відвідувачами церкви, вони можуть знайти способи виграти від цих стосунків і навчитися робити їх кращими учнями.
«Коли ми думаємо про звичних відвідувачів церкви, ми знаємо, що від стійких їх відрізняє те, що вони мають значущі стосунки в церкві. Це випливає з дослідження, яке ми провели для Faith for Exiles. Ми розглянули п’ять видів тем, які сприяють стійкому учнівству», – сказав він. – Мені здається, що пандемія прискорила терміновість дисциплінування тих звичних відвідувачів церкви. Вони приходять до наших церков досить часто, але насправді вони не стійкі у своїй вірі, практиці чи переконаннях. Проте це можливо, якщо ми зможемо поглибити стосунки з ними».
Обидва дослідники вважають, що ця група тримала руку на дверях до пандемії, і тривалий вплив вірусу може змусити їх «повернути ручку і пройти крізь двері».
[sc name=”futerblock” ]«Це означає, що ми повинні встановити особисті зв’язки з цим поколінням. Нам потрібно телефонувати до кожної молодої людини, з якою ми маємо контакт. Нам потрібно встановити зв’язок з ними. Запитати як у них справи. Дізнатися, куди рухається їхня віра. Як ми можемо бути для них церквою? Ми знаємо, що у стійких людей є такі стосунки, а у звичних немає. І в пандемії важко зробити спроби побудувати ці речі, але саме це є найбільш актуальним зараз», – доповнив Метлок.
