Більшість українців досі вірять у міфи про сиріт — дослідження наставництва
В Україні зберігається упереджене ставлення до дітей-сиріт, що стає бар’єром на шляху до їх підтримки та соціалізації. Про це свідчать результати масштабного дослідження, проведеного благодійним фондом «Клуб Добродіїв» у партнерстві з ЮНІСЕФ Україна.
У звіті «Наставництво в Україні: упередження, виклики, потреби» зазначається, що 68% опитаних вважають дітей з досвідом сирітства потенційно небезпечними або проблемними. Їх бояться через стереотипи про асоціальну поведінку, конфліктність, залежності та поширення хвороб. Водночас майже 70% українців переконані, що найкраща допомога сиротам — це одноразова фінансова підтримка, тоді як лише 12,5% розуміють справжнє значення наставництва, часто плутаючи його з усиновленням чи опікунством.
«Наставництво — це, можливо, єдина реальна можливість для таких дітей мати поруч дорослого, якому вони небайдужі. Після 10 років — шансів бути усиновленими майже немає. Ми бачимо, що наставництво може змінювати життя», — зазначає Марія Тодорчук, керівниця «Клубу Добродіїв».
Попри низький рівень обізнаності, 18% опитаних готові стати наставниками. Водночас 43% категорично не бачать себе у цій ролі, ще 38% — вагаються. Найпоширенішими причинами нерішучості є страх не впоратися, відсутність досвіду спілкування з підлітками, емоційне виснаження, нестача вільного часу та фінансів, а також складнощі з проходженням необхідних процедур.
Окремим блоком дослідження стали інтерв’ю з підлітками, які нині живуть у закладах інституційного догляду, патронатних родинах, ДБСТ, або вже залишили систему. Юні респонденти наголосили: їм не потрібні ідеальні наставники — достатньо, щоб це були щирі, турботливі дорослі, які можуть підтримати у складний момент, поговорити, прогулятися, відсвяткувати день народження.
Результати дослідження стануть основою для реформування моделі наставництва в Україні та її масштабування як державної послуги.
Читайте також:
