У Києві пошкоджено близько 150 пам’яток через обстріли: як місто рятує культурну спадщину
Станом на початок 2026 року в Києві зафіксовано близько 150 пошкоджених об’єктів культурної спадщини внаслідок російських атак. Попри війну, столиця активізувала інспекції, цифровізацію та реставраційні програми.
Джерело: Kyiv.News
Під ударом — святині та історичні будівлі
За даними Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, у столиці на обліку перебуває 3919 пам’яток. Серед найболючіших втрат — пошкодження будинку письменників на Банковій, будівлі на Сковороди, 9-Б, а також об’єктів на території Софія Київська та Києво-Печерська лавра.
У січні 2026 року дрони вперше з часів Другої світової війни безпосередньо пошкодили об’єкти Лаври — вибухова хвиля вдарила по комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївській церкві.
Подвійний виклик: війна і занедбаність
Київ стикається не лише з обстрілами. Серед системних проблем — незаконні перебудови, занедбані історичні будівлі та прогалини в охороні пам’яток. За даними міських служб, значна частина історичної забудови Подолу перебуває в аварійному або невизначеному стані.
Цифровізація як інструмент відновлення
Відповіддю на ризики стало масштабне оцифрування пам’яток. У 2025 році створено 3D-моделі історичних будівель, оцифровано понад 20 мозаїчних панно та запущено розділ «Культурне надбання» на платформі «Київ-Гід».
За словами директорки департаменту Марини Соловйової, цифрові моделі дозволять відновлювати об’єкти навіть у разі повного руйнування.
Реставрація триває попри війну
Роботи ведуться на Андріївському узвозі, 5/31, на вулиці Сковороди, 9-Б, а також у будинку зі «Зміями та каштанами» на Великій Житомирській. Частину проєктів фінансують меценати.
Запроваджено механізм довгострокової оренди пам’яток із обов’язковою реставрацією коштом орендаря. Перший договір уже укладено щодо будинку на Андріївському узвозі, 13-Б.
Проблема Гостинного двору
Окремо порушується питання Гостинний двір. Будівля має статус пам’ятки національного значення, але перебуває у державній власності. Місто заявляє про готовність відновлення, однак без передачі у комунальну власність розпочати повноцінні роботи неможливо.
Рік у цифрах
У 2025 році проведено майже 1000 обстежень пам’яток, опрацьовано 91 науково-проєктну документацію, подано 268 пакетів до Мінкульту для внесення до держреєстру. Кількість інспекцій зросла у десять разів.
Чому це має значення
Знищення пам’яток — це атака на історичну пам’ять і культурну ідентичність. Удар по спадщині — це спроба стерти символи української державності.
Збереження культурних об’єктів у воєнний час — не лише питання естетики. Це частина боротьби за національну пам’ять і духовну спадщину, яка формує українську ідентичність у поколіннях.
