Майже половина українських біженців у Норвегії не планують повертатися після війни — дослідження
Близько 47% українців, які отримали тимчасовий захист у Норвегії після початку повномасштабної війни, не мають наміру повертатися в Україну навіть у разі припинення бойових дій. Ще третина опитаних розглядає можливість перевезти до Норвегії своїх родичів.
Про це йдеться у щорічному дослідженні Норвезького інституту міських та регіональних досліджень.
Скільки українців перебувають у Норвегії
Від початку повномасштабного вторгнення Росії тимчасовий захист у Норвегії отримали близько 83 тисяч громадян України. Це становить приблизно 1,5% населення країни, що робить українців однією з найбільших груп біженців у норвезькому суспільстві.
Чому українці не поспішають повертатися
Дослідники NIBR виокремили три ключові чинники, які найбільше впливають на рішення українських біженців залишатися в Норвегії:
-
рівень володіння норвезькою мовою, що безпосередньо впливає на працевлаштування та соціальну інтеграцію;
-
-
економічна різниця між Норвегією та Україною, зокрема стабільність доходів і соціальних гарантій;
-
ступінь інтеграції в місцеві громади, включно з роботою, освітою дітей і соціальними зв’язками.
Окремо в дослідженні наголошується, що значний вплив мають і адміністративні обмеження, запроваджені норвезькою владою.
Обмеження з боку норвезької влади
Починаючи з 2023 року, для українських біженців у Норвегії діють правила, які, за оцінкою дослідників, можуть стримувати процес добровільного повернення. Зокрема:
-
заборонені навіть тимчасові поїздки в Україну;
-
ускладнене отримання тимчасового захисту для новоприбулих із регіонів, які норвезька влада вважає відносно безпечними.
У NIBR назвали такі заходи контрпродуктивними в довгостроковій перспективі, оскільки короткочасні візити в Україну могли б допомогти людям поступово підготуватися до повернення та відновлення життя на Батьківщині.
Хто готовий повернутися
Лише 11% українців у Норвегії заявили про готовність повернутися одразу після досягнення миру в Україні. Найчастіше таку позицію висловлювали:
-
жінки;
-
представники молодшої та старшої дорослої вікових груп;
-
ті, у кого в Україні залишилися близькі родичі.
Водночас багато респондентів наголошували, що остаточне рішення залежатиме від умов безпеки, економічної ситуації в Україні та політики Норвегії щодо підтримки повоєнного відновлення.
«Дехто не відкидає повернення, але воліє чекати й оцінювати ситуацію в обох країнах», — пояснює авторка дослідження Гернес.
Ширший контекст
Дослідження також засвідчує, що частина українських біженців пов’язує своє майбутнє рішення з тим, наскільки активно Норвегія братиме участь у відбудові України — як економічно, так і політично. Для багатьох це є важливим моральним і практичним чинником у питанні повернення.
Читайте також:
