Археологи: у стародавньому Ізраїлі бабуся й дідусь мали «головну кімнату» в домі
Нове археологічне дослідження з півдня Ізраїлю свідчить: у період Ізраїльського царства старші члени родини — патріарх і матріарх — могли займати найпросторішу та стратегічно розташовану кімнату в багатопоколінному домі. Висновки зроблені на основі розкопок у Тель-Етоні, де будівля VIII століття до н.е. збереглася завдяки пожежі під час ассирійського завоювання.
Джерело: The Times of Israel.
Тель-Етон: будинок, законсервований вогнем
Розкопки на пам’ятці Tel Eton у Юдейській Шефелі проводилися протягом десяти сезонів з 2006 року. Будівля №101, розташована на вершині пагорба приблизно за 32 км на південний схід від Ашкелона, була типовим «чотирикімнатним будинком» залізної доби (1200–586 рр. до н.е.), але значно більшою за звичайні споруди такого типу.
За даними радіовуглецевого аналізу, будинок зведено наприкінці XI — на початку X століття до н.е. Дослідження ж стосувалося останніх років його існування у VIII столітті до н.е., перед знищенням міста ассирійським військом.
Пожежа, що охопила будівлю, фактично «запечатала» предмети побуту — археологи знайшли близько 200 цілих керамічних посудин, сотні фрагментів, кістки тварин, насіння, знаряддя та інші артефакти.
Хто мешкав у великому домі?
Дослідження очолив професор Avraham Faust з Bar-Ilan University. Його стаття опублікована в Cambridge Archaeological Journal.
Площа першого поверху становила близько 225 м², а з урахуванням другого поверху — до 400 м². Це дозволяє припустити, що в домі проживало кілька нуклеарних родин — імовірно, три або чотири.
Археологи знайшли кілька ткацьких вантажів, що вказує на наявність щонайменше трьох-чотирьох верстатів. За словами Фауста, у стародавньому Близькому Сході ткацький верстат був символом заміжньої жінки.
У північному крилі будівлі всі п’ять кімнат використовувалися як комори — там зберігали зерно, оливки та рідини. У південному крилі функції приміщень відрізнялися: одна кімната, ймовірно, була кухнею, інша — могла використовуватися для осіб у ритуальній нечистоті (наприклад, під час менструації або після пологів).
«Кімната B»: простір влади й гідності старших
Особливу увагу дослідник приділив так званій Кімнаті B — найбільшій житловій кімнаті на першому поверсі, розташованій у південному куті, найдалі від входу у двір.
Археологи знайшли тут:
-
залишки ножної купелі (футбату), що зазвичай пов’язується з прийомом почесних гостей;
-
залізний ніж;
-
кедрову деревину (ймовірно, частину меблів);
-
кам’яну платформу, що могла використовуватися для їжі, сну або роботи;
-
лаву вздовж стіни.
У Біблії омовіння ніг гостям згадується як знак пошани — зокрема в книзі Буття, коли Авраам омиває ноги ангелам.
Кімната дозволяла оглядати весь внутрішній двір і контролювати рух у домі, залишаючись при цьому приватною. Поруч розташовувалася кухня.
Фауст припускає, що саме тут жили дідусь і бабуся — патріарх і матріарх родини, які зберігали вплив і повагу навіть у похилому віці.
Простір для дітей і турбота бабусі
У пізній фазі існування будинку у дворі звели невисоку перегородку з іншого типу сирцевої цегли, що свідчить про поспішне будівництво — можливо, під час ассирійської облоги.
Біля цієї зони археологи знайшли велику кількість астрагалів — кісток, які використовувалися як іграшки або для ворожіння.
Фауст вважає, що це могло бути місце, де перебували немовлята та маленькі діти під наглядом бабусі, тоді як матері займалися господарством.
Старші як центр родини: біблійний контекст
Хоча Біблія не містить детальних описів планування домів, вона неодноразово підкреслює шанування старших і центральну роль патріархів у родині.
Знахідки в Тель-Етоні надають археологічне підтвердження того, що багатопоколінні родини функціонували як єдина соціальна структура, де старші зберігали авторитет і стратегічне положення в домі.
Символічне знищення
Людських решток у будівлі не знайдено, що свідчить: мешканці або втекли, або були захоплені в полон до підпалу. За словами Фауста, споруда на найвищій точці міста могла бути навмисно спалена ассирійцями як символічна «страта» Тель-Етону.
Значення для сучасного християнського читача
Археологія знову підтверджує реалії біблійного світу: багатопоколінні домогосподарства, роль старших, пошана до гостей і сімейна структура були фундаментом ізраїльського суспільства.
У час, коли сучасні родини дедалі частіше розпадаються на ізольовані нуклеарні осередки, це дослідження нагадує: біблійна модель передбачала гідність і вплив старших поколінь у центрі родинного життя.
Читайте також:
